Аналіз ефективності виробництва. Ефективність за Парето.Граничний аналіз та його використання в мікроекономічному аналізі. Капітал як чинник виробництва. Рівновага на ринку капіталів. Позичковий процент і дисконтова на вартість

Інфраструктура. Важливою передумовою зростання ефективності (продуктивності) виробництва на підприємствах є достатній рівень роз-витку і активна діяльність різноманітних інституцій ринкової, виробни-чої і соціальної інфраструктури. В сучасних умовах усі підприємства у процесі своєї іноваційної, виробничої і комерційної діяльності не можуть обходитись без відповідних послуг іноваційних фондів, товарно-сиро-винних бірж, бірж праці, фондових бірж, комерційних банків та інших інститутів ринкової інфраструктури. Неабиякий безпосередній вплив на результативність діяльності підприємств, рівень ефективності їх вироб-ництва в цілому справляє належний розвиток і високоякісне функціону-вання виробничої інфраструктури – комунікацій, транспорту, оптової і роздрібної торгівлі, спеціалізованих інформаційних систем тощо. Зреш-тою чи не найбільш вирішальне значення для забезпечення динамічного і ефективного розвитку як суспільного виробництва в цілому так і різно-манітних його ланок, включаючи головну з них – підприємства, потужна і розгалужена мережа організаційних структур і система постійно здій-снюваних ними заходів, що у своїй сукупності складають соціальну ін-фраструктуру. У зв’язку з цим державі і відповідним її владним та уп-равлінським установам належить приділяти особливу увагу розвитку і підвищенню ефективності різноманітних закладів освіти, науки, куль-тури, систем житлово-комунального господарства і побутового обслуго-вування населення, його надійного соціального захисту.Структурні зміни. На показники ефективності (продуктивності) на різних рівнях господарювання нерідко впливають структурні зміни у суспільстві належно від якості управління діяльністю окремих під-приємств. При чому така взаємодія у довгостроковій перспективі завжди має двостороній характер, тобто структурні зміни відбиваються на рівні загальної ефективності, а позитивні зрушення продуктивності можуть сприяти модефікації самої структури суспільного виробництва. Подібні зміни є не лише результатом, але й причиною економічного і соціального розвитку суспільства. Розуміння цих змін дозволяє уникати непотрібних похибок у прийнятті урядових рішень, більш реалістично і цілеспрямо-вано планувати діяльність підприємства, розвивати ринкову і соціальну інфраструктуру. Найбільш важливим окрім політичних, вважаються структурні зміни економічного і соціального характеру. Найістотніші економічні зміни відбуваються у таких сферах: 1) моделях зайнятості населення – зрушення зайнятостя від сільського господарства до обробної промисловості, а також від останньої до невиробничих галузей (особливо сфери послуг); 2) складі основних фондів (основного капіталу) – визначаються розмірами фонду нагромадження та інвестицій за озна-ками інтенсивності оновлення, строку використання, ступеню втілення технологічних новин, рівнем капіталомісткості; 3) технологіях, наукових дослідженнях і розробках – співвідношення імпорту технологій з залу-ченням іноземного капіталу і вітчизняних технологічних розробок, зрушення нетрадиційних до тихнологій і розробок, що супроводжуються революційними проривами у цих галузях; 4) масштабах (концентрації) виробництва – помітне збільшення частки дрібних (малих) і середніх підприємств, що можуть стати і стають конкурентоспроможними за умо-ви їх необхідної спеціалізації та наявності великих і розрахованих на тривалий період партій замовлень на виготовлювану ними продукцію. Структурні зміни соціального характеру торкаються головним чином персоналу (робочої сили) і трудового потенціалу; вони характеризуються істотними зрушеннями у їх складі за ознаками – статі, освідченості, ква-ліфікації, національних особливостей характеру тощо.

2. Ефективність за Парето.

Стан економіки називається Парето ефективним в розподілі благ між споживачами, якщо неможливо перерозподілити блага таким чином, щоб добробут хоча б одного з споживачів збільшувавсь без зменшення добробуту інших.

Стан економіки називають Парето ефективним у виробництві, якщо неможливо збільшити виробництво одного чи кількох продуктів, не скорочуючи виробництва інших. Названі умови Парето ефективності симетричні лише з тією різницею, в першому випадку загальні обсяги споживчих благ передбачаються заданими, фіксованими, тоді як у другому вони передбачаються змінюючими залежно від розподілу чинників виробництва між випусками різних благ, табл. 16.1). Нарешті, структура випуску благ є Парето-ефективною, якщо неможливо збільшити добробут хоча б одного індивіда, не зменшуючи добробуту інших, шляхом зміни структури (комбінації) що випускаються благ. Це умова вимагає, рівності граничної норми продуктової трансформації граничним нормам заміни благ обох споживачів. Всі три ці умови виконуються в умовах досконалої конкуренції, причому тільки для двох споживачів чи двох підприємств, й для як завгодно великого їх. Таблиця 16.1

Симетрія умов Парето-ефективності в споживанні і в виробництві

виконується за цілком конкурентній рівновазі, оскільки всі суб'єкти при досконалій конкуренції зіштовхуються з одним і тим ж співвідношенням цін, PX/PY, що й наводить їх при максимізації корисністі до зрівняння їх граничних норм заміни. Так само умова Парето-оптимальності виробництва благ

MRTSXKL = MRTSYKL = ┘ (16.2)