ЦІНОВА ЕЛАСТИЧНІСТЬ ПОПИТУ

Еластичний попит – невеликі зміни в ціні призводять до великих змін в об’ємі покупки.

Нееластичний – зміна ціни веде лише до невеликої зміни кількості покупок.

Абсолютно нееластичний попит – зміни ціни не приводять до жодної зміни в кількості питаємої продукції - тільки певна кількість продукції незалежно від ціни (графік 1).

ОСОБЛИВІСТЬ: в процесі застосування формули цінової еластичності виникає затруднення. Розглянемо його на прикладі: при вирахуванні коефіцієнта еластичності попиту на зерно, в ціновому інтервалі від 5 до 4 дол., згідно даних таблиці 1, ми опиняємося перед проблемою – яку ж із двох комбінацій характеристик ціни і кількості продукції (5дол. – 2000ц, чи 4 дол. – 4000ц) взяти за базову для підрахунку процентних змін, які використовуються в формулі.

Таблиця 1Наш вибір вплине на результат. Виходячи із комбінації 5 дол. – 2000ц, ми побачимо, що процентне зменшення ціни складе 20% ((5-4)/5), а процентне збільшення кількості продукції – 100%((4000-2000)/2000). Підставивши ці дані в формулу ми отримаємо результат, який дорівнює 5 (100/20). Проте, виходячи із комбінації 4 – 4000, ми побачимо, що процентне збільшення ціни складе 25%, а процентне зменшення кількості продукції - 50%. Коефіцієнт = 2 (50/25). Хоча і в одному, і в другому випадках попит еластичний, проте ми маємо різну ступінь еластичності. Для запобігання цього затруднення економісти договорились про робочий компроміс, який полягає у використанні в якості вихідної бази вирахувань середніх із аналізуємих рівнів ціни і кількості питаємої продукції. Наприклад, у випадку з ціновим інтервалом від 5 до 4 дол. базовою є ціна 4,5 дол., і кількість, яка дорівнює 3000ц. Тоді процентна зміна ціни складе 22%, а процентна зміна кількості продукції – біля 67%, звідси коефіцієнт еластичності буде дорівнювати 3.

Звідси, з метою зручності в обчисленні відома нам формула змінюється:

Еd= (зміна кількості/(сума кількості/2)) / (зміна ціни/(сума ціни/2)) – формула центральної точки.

Підрахувавши по формулі числові дані, які відповідають інтервалу від 5 до 4 дол., ми отримаємо:

Еd=(2000/(6000/2)) / (1/(9/2))=3,00, що означає, що при коефіцієнті еластичності, який дорівнює 3, збільшення (зменшення) ціни на 1% приведе до зменшення (збільшення) кількості питаємої продукції на 3%.

3. Найпростіший спосіб перевірити чи еластичний, чи нееластичний попит – це визначити що стається із загальною виручкою, чи грошовим надходженнями, в випадку зміни ціни.

Якщо попит еластичний, то зменшення ціни приведе до збільшення загальної, тому що навіть при меншій ціні, оплаченій за одиницю продукції, приріст продаж стає більш ніж достатнім для компенсації втрат від зниження ціни.

Це пояснюється тим, що втрата виручки, від зниження ціни одиниці продукції (Р2Р1АС), менша приросту виручки, отриманого завдяки розширенню продаж (Q1CBQ2) внаслідок зниження ціни. Наприклад, зниження ціни на 1 дол. щодо першопочаткової кількості проданого зерна в 2000ц веде до втрати 2000 дол., однак зниження ціни збільшує обєм продаж на 2000ц, що дає додаткові 8000 дол. (2000*4). Таким чином, чистий ріст загальної виручки складає 6000 (8000 – 2000) дол.

Слід відмітити, що при еластичному попиті збільшення ціни приведе до зменшення загальної виручки. Тому, що приріст загальної виручки, визваний зростанням ціни одиниці продукції (Р2Р1АС), менший ніж втрата виручки, повязана з паралельним скороченням продаж (Q1CBQ2).

Якщо попит нееластичний, загальна виручка продавця змінюється у тому напрямку, що і ціна товару. Невелике розширення продаж виявиться недостатнім для компенсації зниження виручки, отримуємої з одиниці продукції, так що в кінцевому результаті загальна виручка зменшиться. Відповідно ріст ціни приведе до збільшення загальної виручки (приклад з хлібом).

При одиничній еластичності збільшення чи зменшення ціни ніяк не вплине на загальну виручку. Втрата виручки при зниженні ціни продукції буде компенсована відповідним розширенням продаж, і навпаки, приріст виручки, отриманий завдяки росту ціни одиниці продукції, буде точно компенсований втратою виручки, викликаної відповідним скороченням кількості питаємої продукції.