Еластичність попиту та пропозиції

Виграш та програш продавця при підвищенні ціни

Таблиця. Влив еластичності попиту на ціною за загальний доход продавця.

Практика господарювання багата на приклади ви¬користання показників еластичності попиту за ціною для прийняття економічно обгрунтованих рішень. До¬сить часто здійснення якихось економічних дій вима¬гає постійних витрат. Тоді прибуток підприємця буде залежати тільки від обсягу виручки, тобто від тієї кількості грошей, яку погодяться сплатити покупці за запропонований товар. Класичним прикладом такої ситуації є проведення концерту на стадіоні. Витрати організаторів на оренду арени, гонорар артистам, рек¬ламу тощо практично не залежать від кількості гля¬дачів, що прийдуть на концерт, тому можуть розгля¬датися як постійні. З іншого боку, кількість глядачів, а отже, і виручка, залежать від цін на квитки. Чим мають керуватися організатори, встановлюючи ціни на вхідні квитки?Можна виходити з того, що ціни мають бути такими , щоб максимально заповнити стадіон , не залишаючи жодного вільного місця. Однак при цьому не обов’язково буде досягнуто максимальної виручки. Якщо попит на квитки нееластичний , то через підвищення ціни зменшиться кількість глядачів меншою мірою, ніж зростуть ціни, а тому загальна виручка зростатиме. Це продовжуватиметься доти, доки не буде досягнуто одиничної еластичності. Подальше підвищення ціни призведе до зменшення кількості глядачів і , як результат , - до зменшення виручки. Таким чином, виручка досягає свого максимального значення при цінах , що відповідають одиничному значенню еластичності попиту. Ось чому ми не можемо спостерігати незаповнені зали на концертах знаменитих співаків, напівпорожні салони літаків та вагони потягів тощо. У даному випадку недовикористовуються потужності того чи іншого капіталу , але максимізується виручка підприємця.

Зауважимо, що еластичність попиту завжди мас, від’ємне значення. Знак «мінус» підкреслює обернену залежність між ціною і величиною попиту. Еко¬номісти зазвичай опускають знак "мінус" і звертають увагу лише на абсолютне значення еластичності попиту за ціною. Отже, за нашими прикладами, 1% зміни ціни на квіти викликав зміну величини попиту на них на 2%, а 1% зміни ціни на хліб — лише 0,2% зміни величини попиту на хліб.

Для вимірювання еластичності попиту за ціною найчастіше застосовується концепція дугової еластичності попиту.

Дугова еластичність попиту харак¬теризує відносну зміну величини попиту, зумовлену відносною зміною ціни на певній частині кривої попиту, тобто на дузі.

Візьмемо на кривій попиту дві точки А і В, які відповідають підвищенню ціни від P1 до P2 та зменшенню величини по¬питу від Q1 до Q2.

Дугова еластичність попиту.

P1 — початкова ціна (до зміни); P2 — фактична ціна (після зміни); Q1 - почат¬кове значення величини попиту (до зміни ціни); Q2 — фактичне значення ве¬личини попиту (після зміни ціни).

Відносна зміна у величині попиту ви¬значається діленням (Фактичної різниці у величинах попиту, що спостерігається на відрізку між точками А і В — (Q2- Q1)середнє значення між двома величинами попиту, що відповідають цим точкам – (Q2 + Q1)/2 . Аналогічно відносна зміна в ціні визначається діленням фактичної різниці в цінах, що спостерігається на відрізку між двома точками А і в - ( P2 - P1), на середнє значення ціни. шо відповідає цим точкам. — (P2 - P1)/2.

або відповідно до прийнятих позначень:

Величина попиту абсолютно не залежить від відносної зміни ціни. Крива попиту набирає вигляду вертикальної прямої. Це можливо в тому випадку, коли покупці вирішують: "Купуватимемо цей товар за будь-якої ціни". Однак

Еластичний попит

Нееластичний попит

Одинично-еластичний попит