Теоретичні основи аналізу попиту та пропозиції

Моделюючи різні зміни попиту й про¬позиції, можна визначити їх вплив на рівноважну ціну. Виникає запитання: які чинники, крім попиту й пропозиції, можуть вплинути на механізм установлення рівноважної ціни? Це здатна зробити дер¬жава, яка законодавчо запроваджує най¬нижчий чи найвищий рівень цін (міні¬мальну або максимальну ціну).

Вплив однакового збільшення (зменшення) попиту і пропозиції на рівноважну ціну

Максимальні та мінімальні ціниЗапровадження максимальних цін, або стелі цін, що відбу¬вається в законодавчому порядку, передбачає контроль за ви¬сокими цінами та доходами. Максимальні ціни можуть бути встановлені на різних рівнях відносно рівноважної ціни: вище, нижче та на рівні Р*. Тільки у випадку, коли вони встановлюються нижче рівня рівноважної ціни, їх дія є результативною. Ринковий механізм пни цьому не може реалізувати свої можливості щодо збалансування величин попиту й пропозиції, він втрачає розподільчу функцію. А дія законів попиту і пропозиції призупиняється.

Запровадження максимальної ціни.

Як бачимо з рисунка, при встановленні Рmах<Р* величина пропозиції змен¬шся від OQ* до OQ2, а величина попиту зростає від OQ* до OQ1. Утворюється хронічний дефіцит товару в розмірі O1Q2. Це сприяє появі чорного ринку та його надмірно високих цін (Рч.р). Адже завжди знайдеться певне коло людей, які купуватимуть товари за низькими контрольованими цінами і продаватимуть їх за високими чорноринковими. Існування чорного ринку буде можливим доти доки діятиме верхня межа ціни. Обсяги ж чорного ринку залежатимуть від того скільки людей погодиться виконувати роль покупців і продавців на ньому, не¬зважаючи на заборону та покарання.

Встановлення максимального обме¬ження ціни на рівні, нижчому за рівно-важний, виправдовує себе лише в екст¬ремальних ситуаціях, коли виникає потреба забезпечити населення за доступни¬ми цінами хоча б мінімумом товарів. Даний крок супроводжується запроваджен¬ням карткової системи, тобто проводиться нормування з метою обмеження купівельної спроможності громадян. Нормування використовувалося в багатьох країнах світу під час або після війн, стихійних лих (землетруси, повені, посуха), коли мала місце нестача товарів першого вжитку (хліб, цукор, масло, м'ясо, бен-зин тощо). Уряд розподіляв серед населення лімітовану кількість обмежених у пропозиції товарів через купони або талони і досягав за короткий час хоча б част¬кового розв'язання проблеми. Щодо адміністративно-командної економіки, то нормування є її характерною ознакою, що призводить до постійного дефіциту то¬варів та довгих черг у крамницях. Виграє той, хто скоріше дістанеться прилавка або обійде закон. Подібна система розподілу життєвих благ є неефективною.

Прикладами запровадження максимальної ціни можуть слугувати на сьогодні контроль за квартирною платою, обмеження процентних ставок, вартість квитків на концерти суперзірок. Так, висока квартирна плата в багатьох містах світу (Нью-Йорк, Бостон, Париж, Варшава) спонукає уряди захистити громадян із низькими доходами, а також розширити доступ до ринку житла бідним. Для цього держава запроваджує максимальні ціни, нижчі за рівноважні. Однак подібний захід лише ускладнює проблему, оскільки низька контрольована квартплата не покриває ви¬трат на утримання житла в належному стані та сплату високих податків за нього. Одночасно занепадає і нове будівництво. Подібна ситуація спостерігається і при обмеженні державою процентних ставок. Низькі процентні ставки не покривають витрат, пов'язаних із позичанням та ризиком несплати боргу, а тому просто не на¬даються і є недоступними для тих, хто їх потребує. Встановлення максимальних цін нижче рівня рівноважних не завжди пов'язане з політикою уряду. Таку ситуацію можемо спостерігати при реалізації відносно дешевих квитків на концерт суперзірок, що супроводжується довгими чергами їхніх шанувальників. А це забезпечує безплатну рекламу та стимулює розпродаж касет і компакт-дисків, що є основним доходом виконавців.

Запровадження в законодавчому порядку мінімальних цін обмежує право продавців реалізувати товари за нижчими ринковими цінами. Мінімальні ціни спрямовані здебільшого на забезпечення певного рівня життя і визначають мінімальні (найменші) пенсії, стипендії, зарплату тощо. Крім цього, більшість державних програм, які регулюють ціни й доходи фермерів у сільському господарстві, базуються на концепції застосування мінімальних цін, вищих за рівноважні. Різниця між мінімальними і рівноважними цінами виплачюється фермерам у вигляді субсидій.

Запровадження мінімальної ціни Мінімальна зарплата на ринку праці

Мінімальна ціна може бути встановлена вище, нижче або на рівні Р*. Лише у випадку, коли Pmin>P*, обмеження ціни є результативним. Результатом обмеження є хронічний надлишок величини пропозиції, або нестача величини попиту (Q1Q2), що не може бути усунений ціновим механізмом, який втрачає свою розподільчу функцію. Тому виробництво стає невигідним, воно скорочується, а відтак скорочуються операції купівлі-продажу (від OQ* до OQ2).