ДІЯЛЬНІСТЬ КОНКУРУЮЧОЇ ФІРМИ В ДОВГОСТРОКОВОМУ ПЕРІОДІ
Коли попит окремої галузі на ресурси складає незначну частину від загального обсягу попиту, галузь може розростатися без істотного впливу на ціни і на витрати ресурсів.
В довгостроковому періоді крива пропозиції галузі з фіксованими витратами буде абсолютно еластичною, тому що як ми розглядали раніше, в різних варіантах поставок продукції (90000, 100000, 110000 одиниць) ціна буде сталою, тобто 50 дол.
Графічно це можна відобразити так:
Початковий попит D1 на 100000 продукції по ціні 50 дол. за одиницю є ситуацією довгострокової рівноваги. Коли попит збільшується до D2 – рівновага порушується. Це привабить нові фірми в галузь, і в результаті випуск продукції буде розширюватися до тих пір, поки ціна знову не понизиться до незмінного мінімального рівня середніх сукупних витрат. це буде при ціні 50 дол. і при об’ємі продукції в 110000 одиниць. Аналогічна ситуація спостерігається в протилежному випадку, коли ціна падає і це спричинює до виходу фірм з галузі.
3. Галузі із фіксованими витратами – рідкість. Більшість галузей являються галузями із змінними (зростаючими) витратами. В більшості випадків входження нових фірм в галузь вкаже вплив на ціни ресурсів, і, відповідно, на витрати виробництва на одиницю продукції окремих фірм в галузі. Коли галузь використовує значну частину якогось ресурсу, загальний об’єм пропозиції якого не просто збільшити, входження нових фірм в галузь буде збільшувати попит на ресурс порівняно із пропозицією і збільшить цін на нього. (тобто виходить, що ми, виробляючи певну продукцію витрачаємо певну кількість якогось ресурсу по ціні Х. Коли хтось входить в нашу галузь, то він потребує також того ресурсу, що використовується нами у виробництві, отже збільшується попит на ресурс і фірма – продавець даного ресурсу піднімає на нього ціну і т.д.)
Результатом більш високих цін на ресурси будуть більш високі середні витрати фірм в галузі в довготерміновому періоді.
В кінцевому порахунку, при збільшенні попиту на продукт, що викликає економічні прибутки і входження нових фірм в галузь, виникає двосторонній вплив (давка) на прибуток, що грозить знищенню прибутку взагалі. з однієї сторони, входження нових фірм в галузь буде збільшувати ринкову пропозицію і знижувати ціну продукту, а з іншої – сукупні витрат фірми значно зростають, так як появилася нова кількість фірм, які починають боротися за частку ресурсу, збільшуючи цим ціну на нього. Це означає, що ціна рівноваги тепер буде вищою першопочаткової. Галузь буде виробляти більше продукції тільки по більш високій ціні, тому що тепер ціна повинна покривати середні сукупні витрати, які зросли. При більш високій ціні виникне збільшення об’єму виробництва. Замість отримання або 90000, або 100000, або 110000 одиниць продукції по ціні 50 дол. в галузі з зростаючими витратами 90000 одиниць могли б появитися по ціні 45 дол., 100000 – по ціні 50 дол., 110000 – по ціні 55 дол. Більш висока ціна потрібна, що стимулювати збільшення виробництва, тому що витрати на одиницю продукції збільшуються, по мірі того як зростає галузь.
Навпаки, зниження попиту з D1до D3 зробить виробництво неприбутковим і сприятиме масовому виходу фірм з галузі. Скорочення попиту на ресурси стосовно їх пропозиції понизить ціни на них і викличе зниження ССВт виробництва. Тому, нова ціна рівноваги буде встановлена на рівні нижчому від першопочаткової ринкової ціни, тобто становитиме 45 дол.
Для прикладу можна сказати, що сільське господарство, видобувна промисловість, а саме гірнича, є галузями із зростаючими витратами, тому що кожна використовує значну частину деякого основного природного ресурсу – с/г угіддя, поклади корисних копалин, лісні масиви. Розширення суттєво вплине на попит і визве більш високі витрати. А от переробні галузі на ранніх порах можуть бути вповні галузями із постійними витратами, але по мірі того як зростання галузі збільшує значення цих галузей на ринках ресурсів, вони можуть стати галузями з зростаючими ресурсами.
4. Економісти сходяться в поглядах, що чисто конкурентна економіка приведе до найбільш ефективного використання рідкісних ресурсів суспільства.Тобто, економіка конкурентних цін прагне розподілити обмежену кількість ресурсів, які є в розпорядженні суспільства таким чином, щоб максимізувати задоволення потреб. Ефективне використання ресурсів вимагає виконання двох умов, тобто: 1) ефективність розподілу ресурсів і 2) виробнича ефективність. Щодо першого, ресурси повинні бути розподілені між фірмами і галузями так, щоб отримати певний асортимент продуктів, які найбільш необхідні для суспільства (споживачів). Друга: вимагає, щоб кожен товар, включений в цей оптимальний список продукції, вироблявся найменш вартісним способом. Це означає, що фірми повинні викорстовувати найбільш сучасну (саму дешеву) технологію, або вони не виживуть. Тобто, треба використовувати мінімум ресурсів. Витрати,які наводилися вище, є тільки тими, які використовуються суто на виробництво продукції, проте крім них ще слід розрізняти при визначенні ціни витрати на рекламу, торговельні витрати і т. д.