Соціально-економічні наслідки інфляції в Україні

В С Т У П .

Найефективнішим індикатором “здоров*я” єкономіки країни є її фінансовий стан. Адже фінансова система не лише забеспечує необхідні взаємозв*язки в економіці, вона є одним з найдійовіших інструментів макроекономічного регулвання, інструментом, за допомогою якого уряди країн мають змог регулювати економічний розвиток. Саме тому діяльність уряду кожної країни спрямована на забеспечення стабільності фінансово-кредитної системи та фінансового стану в цілому. Запорукою цього, крім усього іншого, має бути стан “керованості” інфляційними процесами. Необхідність цього викликана тим, що інфляція призводить не лише до тяжких соціально-економічних наслідків. За умов інфляції втрачається єфективність дії та відбувається деформація інструментів макроекономічного регулювання.

Особливо виразно деформація економічних механізмів проявляється в умовах гіперінфляції. В економічній науці вважається, що інфляція переходить у гіперстадію за умов перевищення швидкості зростання цін 50% за місяць. Прикладом тому є Німеччина 1920-1923 рр., Австрія 1921-1922 рр., Росія 1921-1924 рр., Греція 1943-1944 рр., латиноамериканські країни 1970-1980 рр. Інфляція в Угорщині після Другої світової війни була найсильнішою з усіх, які відомі історії світової економіки. З червня 1946 р. були випущені банкноти на сумму в егімільярд більйонів (один мільярд мільярдів) . у червні 1946 р. золотий пенге 1931р. випуску коштував 130 трильйонів паперових пенге.

Чинники інфляції в Українській економіці.

Будь-яке підвищення рівня цін викликає посилення інфляції і стає, таким чином, інфляційним. Згідно з данною теорією, інфляція особливо в умовах перехідної економіки, зумовлюється багатьма процесами, що відбуваються у сфері державних фінансів, чи у грошово-кредитній сфері - інфляційне зростання цін супроводжується збільшенням грошової маси. Спочатку воно відбувається в активному обігу за рахунок зменшення нагромаджень, а потім зростає загальна маса грошей. Поєднання спаду виробництва та незмінних доходів і цін спричинили приховану інфляцію, яка виражалася передусім у формі дефіциту товарної маси. Статистика свідчить що в СРСР ціни у другій половині 80-х зростали в середньому на 1,5-2,0% щорічно.

Як свідчать дані таблиці 1, інфляційні процеси протягом 1991-1993рр. набрали в Україні найвищих темпів. Пояснити це можна не лише структурною розбалансованістю економіки, нераціональним співвідношенням галузей, що працюють на виробничій та споживчий ринок, об*єктивними негараздами перехідної економіки, в тому числі значною мірою - залежністю від зовнішнього енергопостачання.

Таблиця 1

Індекс споживчих цін країн СНД у 1991-1994 рр.

Інфляційні процеси в Україннській економіці були зумовлені:

•невиваженою первинною емісією;

•структурними перекосами у матеріальному виробництві та ціновій політиці;

•витратністю економіки та непродуктивними витратами окремих виробництв;

•значним зруйнуванням товаровиробничої сфери та неефективністю безготівкової системи розрахунків;

•від*ємним сальдо зовнішньої торгівлі та неконтрольованим експортом

•процесами доларізації економіки

Трансформація економіки України в ринкову породила проблему масової заборгованості з виплати заробітної плати найманим працівникам державних підприємств, установ та організацій. З огляду на це важливе значення має аналіз і оцінка стану й тенденцій заборгованості з виплати в галузях економіки країни, встановлення причин виникнення цієї проблеми і розгляд шляхів її вирішення.