Догляд за недоношеною дитиною

I ступінь маса тіла дитини становить 2001–2500 г, II – 1501–2000г, III – 1001-1500, IV – 1000г і менше. Недоношених дітей III-IV ступеня називають глибоконедоношеними.

В систему подання медичної допомоги недоношеним дітям входять такі заходи :

1.Госпіталізація жінок з передчасними пологами в спеціалізовані пологові будинки.

2.Застосування засобів бережного розродження.

3.Створення оптимальних умов для виходжування дітей в пологовому будинку.

4.Створення оптимальних умов для виходжування здорових недоношених дітей і лікування хворих недоношених дітей.

5.Диспансерний нагляд за недоношеними дітьми в умовах дитячої поліклініки.У пологовому залі за жінкою з передчасними пологами потрібний найпильніший нагляд. Особливу увагу слід приділяти запобіганню, своєчасній діагностиці і лікуванню внутрішньоутробної гіпоксії, а також запобіганню охолодження дитини. Маніпуляції, пов’язані з оживленням недоношеної дитини, перв2язуванням пуповини, профілактикою гонобленореї, первинним туалетом здійснюють при обов’язковому додатковому обігріванні її тепловою лампою.Пелюшки, руки акушерки також повинні бути теплими.

У палатах полового будинку для виходжування недоношених дітей t має бути 23 – 26 С. Функціонально незрілих дітей, маса яких менша за 1800г, рекомендується помістити в закритий кувез типу “Інка”, “Медикор”, де є можливість підтримувати необхідну температуру, вологість і у разі потреби дозовано подавати кисень.

Більшість пологових будинків і спеціалізованих відділень для недоношених дітей обладнані кувезами типу “Медикор”. Потрібно постійно стежити за показниками термометра, гігрометра, дозиметра вмісту кисню і вміти їх регулювати. перд використанням кувеза потрібно його вимити і обробити 1% розчином хлороліну. Далі його дезинфікують через кожні 3-4 дні, тому що висока температура і вологість повітря в кувезі сприяє розмноженню мікробів. Тому дитину перекладають у інший кувез, провітрений і вимитий, а використаний дезинфікують. В закритому кувезі дитина лежить роздягнена, а всі маніпуляції (годування, туалет, , ін’єкції) проводять через бокові вікна, не відкриваючи ковпака. Використання кувезів сприяє значному зниженню захворювання і смертності недоношених дітей. Довге перебування недоношеної дитини в кувезі небажане.

Діттей, маса яких менша за 1200г, тримають у кувезі, температура в якому протягом першого тижня становить 36 С, з 7-го до 12-го дня – 35 С, з 12-го до 15-го дня – 34 С, з 15-го до 20-го дня – 32 С. Для дітей маса яких становить 1200-1500г, температура відповідно має бути 35,34,33,32 С, для дітей маса яких понад 1500г, температура з перших днів не повинна перевищувати 33-34 С. Тривалість перебування недоношеної дитини в кувезі визначається здатністю її пристосовуватися до навколишнїх умов і підтримувати постійну температуру тіла. В середньому діти, які мають понад 1200г, пебувають в кувезі 3-14 днів, а при масі, що менша за 1200г – від 14 до 30 днів. Дітей, маса яких понад 1800-2000г, слід поміщати у відкриті кувези з додатковим обігріванням грілками протягом 54-6 днів.

Велику увагу слід приділяти профілактиці приступів вторинної ін’єкції і синдрому дихальних розладів. Якщо у недоношеної дитини виявлено захворювання , проводиться лікування їх на першому етапі і в спеціалізованих відділеннях.

На II етапі виходжування переводять дітей, маса яких на 7-10 –й день життя менша за 2000г. Головні завдання цього етапу такі:

1)створення оптимальних умов навколишнього середовища;

2)раціональне вигодовування;

3)профілактика рахіту і анемії;

4)масаж, ЛФК;