Засоби догляду за новонародженими
Різні періоди розвитку дітей характеризуються певними анатомо-фізіологічними особливостями всіх систем їхнього організму. Новонарод-жені, діти грудного та ясельного віку потребують особливої турботи та на-лежного гігієнічного нагляду.
Пелюшки, багаторазові марлеві підгузники, одноразові підгузники — що для малюка найкраще, на чому зупинитися? При виборі засобів особистої гігієни дити¬ни необхідно виходити з особливостей функцій органів виділення та шкіри дитини.
До органів виділення відносяться нирки, в яких утворюється сеча По сечоводу сеча виводиться в сечовий міхур. Об'єм сечового міхура в новонароджених дітей близько 50 мл, у тримісячному віці він подвоюється, а в рік збільшується в чотири рази І досягає 200 мл.
Довжина сечовипускного каналу в новонароджених хлопчиків 5-6 см, у дівча¬ток 0,8-1 см У дівчаток, внаслідок малої довжини сечовипускного каналу. І близь¬кості до заднього проходу, в нього можуть легко потрапляти мікроби. Виходячи з цього, при догляді за дівчатками слід, підмиваючи їх, витирати спереду назад, щоб не занести Інфекції Із заднього проходу в сечовипускний канал.
У перші 2-3 дні життя новонародженої дитини сечі виділяється мало, але вона дуже концентрована. Потім кількість її збільшується. Так, на п'ятий день життя протягом доби в різних дітей виділяється від 22 до 222 мл сечі. У кінці першого місяця життя кількість й досягає приблизно 0,33 л, наприкінці року — 0,75 л. На кількість сечі впливають кількість випитої рідини, температура І вологість навко¬лишнього середовища, одяг, рухливість дитини.
У перші 3-4 дні життя сеча виділяється невеликими порціями (15-30 мл), але дуже часто до 20-25 разів на добу. Наприкінці першого року життя сеча виділяється більшими порціями (30-40 мл), але рідше (15-20 раз за добу). Отже, для забезпечення комфортних умов життєдіяльності дитини кількість підгузників, потрібних для її догляду, необхідно розраховувати, виходячи з віку дитини. І особ¬ливостей кількості сечі, що виділяє організм дитини, і частоти й виділення
Щоб правильно використовувати речі особистої гігієни дитини, потрібно також знати і враховувати особливості шкіряних покривів малюка. Шкіра у дитини є важ¬ливим, але дуже вразливим захисним органом, який теж відноситься до системи виділення. Площа шкіряного покриву, що припадає на один кілограм ваги тіла, у дитини в 2-3 рази більша, ніж у дорослого (у новонародженого - 704 см2/кг, а у дорослих — 291 см2/кг). Більша площа шкіряного покриву у дитини зумовлює більш високий рівень обмінних процесів, а також значно швидше й охолодження або пе¬регрівання. Дитяча шкіра ніжна, вона містить багато кровоносних та лімфатичних судин, роговий шар й дуже тонкий. Все це сприяє активному виділенню через шкіру вологи та солі, газообміну та обміну речовин. Підшкірна клітковина дитини ран¬нього віку містить значну кількість жиру. Епідерміс у малят слабко поєднаний вла¬сне зі шкірою та легко відшаровується. Морфологічна незрілість дитячої шкіри в поєднанні з недостатністю місцевого імунітету зумовлює легку вразливість шкіри, схильність її до прілості, мацерації і проникнення інфекції, а також своєрідність перебігу шкіряних хвороб у дітей, особливо найменшого віку.
Нервові закінчення шкіри дитини пов'язані з центральною нервовою систе¬мою та й вегетативними відділами. Тому, наприклад, температурні впливи навіть на незначну ділянку шкіри можуть рефлекторно впливати на стан організму ди¬тини в цілому.
Потові залози дитини починають розвиватися з 2-3-х місяців, але функціонують недостатньо з огляду на більшу, ніж у дорослих, площу шкіряного покриву та недостатність потовиділення терморегуляційна функція організму дитини зниже¬на. Ось чому малюк легко перегрівається та переохолоджується.
Сальні залози добре функціонують навіть у новонароджених.
Усі ці особливості організму дитини в залежності від різноманітних факторів механічних — структура тканини пелюшок, підгузників, фізичних — вологість, тем¬пература повітря, хімічних — аміак, ферменти травлення, солі жовчних кислот, мікробних - можуть призводити не тільки до подразнення шкіри дитини, але І до токсичного впливу на високочутливу дитячу шкіру, що виражається у розвитку пе¬люшкового дерматиту.
До того ж ферменти калу (протеази, ліпази), які звичайно присутні в нормаль¬ному колі, не тільки мають подразнюючу дію на шкіру, але й сприяють підвищен¬ню й чутливості по відношенню до потенційних подразників — солей жовчних кис¬лот Подразнення шкіри дитини підвищується при взаємодії сечі і калу. Тому так важливо знизити вологість шкіри дитини, зберегти нормальний рівень рН шкіри і мінімізувати можливість змішування сечі і фекалій. Це дозволяє, в свою чергу, знизити можливість виникнення пелюшкового дерматиту і запобігти у випадку ви-никнення його подальшому розвитку з різноманітними ускладненнями.Здавна батьки при гігієнічному догляді за немовлятами користувались тра¬диційними підгузниками із бавовняної тканини, складеної в декілька шарів. Як правило, це була марля або ж частини, що вже були у використанні, старих, м'яких фланелевих чи бязевих пелюшок. Використання таких підгузників було гігієнічно доцільним, але не зовсім зручним для дорослих, що здійснювали догляд за малюками — їх треба було часто прати, кип'ятити, прасувати після кожного ви¬порожнення дитини.