Характеристика методів мікробіологічної діагностики стафілококових інфекцій. Тести для визначення патогенності стафілококів. Встановлення джерел інфекції при внутрішньолікарняних спалахах стафілококової інфекції та харчових отруєннях

В інфекційну лікарню поступив хворий з ознаками бактеріального менінгіту. Який матеріал і який методи дослідження слід використати для встановлення збудника інфекції?

Бактеріальні менінгіти - це гострі, небезпечні для життя інфекції (смертність до 15%). Хворіють частіше діти. Основні збудники бактеріальних менінгітів - більше 80% випадків менінгіту викликають Маеmophilus infuenzae, Neisseria meningitidis, Streptococcus pneumoniae.

Інші збудники, які обумовлюють виникнення біля 20% випадків менінгіту: лістерії, ешерихії, сальмонелли, протей, стафілокок, бруцелли, лептоспіри і інші. Матеріали: спинно-мозкова рідина (ліквор). Також можуть брати кров і слиз з носоглотки. Зразки ліквору беруть дотримуючись правил асептики. Ліквор при менінгутах переважно мутний (а в нормі - прозорий). Тиск ліквору підвищений (до 400-800 мм водного стовпчика).

При мікроскопії мазку виявляють високий нейтрофільний плеоцитоз від 1000 до 10000 в 1 мкл і більше. Також підвищений загальний рівень білку (3-15 г\л і вище).

Якщо ліквор мутний, то з нього готують мазки для мікроскопії. Якщо прозорий – то мазки готують з осаду, який отримують після фентрифугування. Мазки забарвлюють по Граму, Цілю-Нільсену, Романовському-Гимзі.

Також застосовують метод Буррі - для виявлення капсул (використовують туш) – на темному фоні видно ободок капсули навколо незабарвлених мікробів. Посів матеріалу для отримання культури роблять на тверді або напіврідкі живильні середовища, які містять кров, сироватку або асцитичну рідину, шоколадний агар. Культури інкубують на протязі 18-24 год при І 37 С у спеціальному термостаті із підвищеним вмістом (8-10%)CO 2 .16. Для масової імунізації дітей широко використовується АКДП – вакцина. Охарактеризуйте імунітет, що створюється при її введенні. Які інші імунні препарати можна застосувати для профілактики цієї інфекції?

Зараз використовують вакцини з комбінації антигенів (полі-вакцини або асоційовані препарати). До їх числа належить АКДП (адсорбована коклюшно-дифтерійно-правцева вакцина).

АКДП-вакцина містить коклюшні бактерії і 2 анатоксини - дифтерійний і правцевий, які адсорбовані на гідроксиді алюмінію.

АКДП-вакцина створює активний імунітет (антитоксичний і антибактеріальний).

Також для профілактики коклюшу, дифтерії і правцю можна викорстовувати такі імунні препарати:

1) адсорбований дифтерійно-правцевий анатоксин (АДП);

2) адсорбовані дифтерійно-правцевий та дифтерійний анатоксини зі зменшеним вмістом антигенів (АДП-М: АД-М);

3) донорський протикоклюшний імуноглобулін. З метою пасивної імунізації використовують:

протиправцеву антитоксичну сироватку

протиправцевий людський імуноглобулін

протидифтерійну антитоксичну сироватку.

Є сучасні вакцини: ДТ-Роlіо (дифтерійний, правцевий анатоксини та ін активовані віруси поліомієліту).

В одному з регіонів азіатської країни спостерігається масова загибель гризунів. При мікробіологічному обстеженні трупа тварини виявлено такі ознаки збудника інфекції: біполярне забарвлені грамвід'ємні бактерії овоїдної форми, що при культивуванні на МПА утворюють К-форму колоній, котра нагадує мереживну хусточку; зараження експериментальних мишей викликало їх загибель на 5-7 день. Який збудник став причиною розвитку епізоотії серед гризунів? Як запобігти розповсюдження серед людей?