Як керувати розбалансованими системами охорони здоров'я

Саме ці моменти, поряд з іншими, є причинами не виправданих надій при реалізації реформ вітчизняної охорони здоров'я.

І до всього іншого - ні в академічному, ні в прикладному планах не дається рішення проблем керування, з метою приведення такої розбалансованої системи у відносно рівноважний стан.

У цьому криється, за нашим переконанням, одна з причин не досконалості методів і форм керування при впровадженні системи обов'язкового медичного страхування: варто припустити, що керування системою здійснюється неадекватними методами, що спираються на “запізнілу” інформацію, в остаточному підсумку, що приводить до помилкових висновків по ефективності реалізованих управлінських рішень.У вкрай нестабільних, розбалансованих системах причинно-наслідкові зв'язки між інформацією про стан функціонування такої системи, ухваленні управлінського рішення й одержанні результатів настільки різноманітні і хитливі, що, або не дозволяють зробити науково обґрунтований висновок про дію прийнятого управлінського рішення, або висновок цей по суті своєї виявляється не об'єктивним.

Лише при відносній стабілізації системи, навіть у неоптимальному її стані, удається коректно оцінити результативність прийнятого управлінського рішення. На жаль, прикладний критерій пошуку істинності прийнятого управлінського рішення економічно є вкрай не ефективним, як з погляду оперативності, так і з погляду фінансових, матеріальних і кадрових витрат.

Таким чином, необхідно укласти, що принципи керування в період реформування системи охорони здоров'я в цілому, з одного боку, повинні інтегрувати оптимальні методи і форми керування на рівні конкретного складового суб'єкта системи, з іншого боку - відповідати вимогам по прийняттю адекватних управлінських рішень, що дозволяють підтримувати функціонування

системи у відносно стабільному й оптимально функціональному стані.

Дозвіл протиріччя між задачами по керуванню з метою приведення хитливої соціально-економічної системи у відносно рівноважний стан і неможливістю одержання оперативної достовірної інформації про конкретний стан її функціонуванні, можливо різними методологічними підходами до основного з який варто віднести:

•прийняття адміністративних управлінських рішень, що ігнорують інформацію про внутрішні протиріччя розбалансованої системи охорони здоров'я і приведення її в примусово-рівноважний стан;

•прикладне експериментальне відпрацьовування почергових управлінських рішень, з аналізом результатів і пошуком оптимальної форми функціонування нової моделі системи охорони здоров'я;

•використання методів керування, відпрацьованих на уже функціонуючих в інших країнах щодо стійких оптимально збалансованих організаційних форм і моделей систем охорони здоров'я;

•широке використання експериментального методу, зокрема, побудову імітаційних і математичних моделей функціонування конкретних лікувально - профілактичних заснувань і системи охорони здоров'я в цілому; застосування методу структурного ситуаційного економічного моделювання в області охорони здоров'я, одного з етапів системного аналізу в додатку до медицини - моделювання альтернативних систем організації і керування охороною здоров'я.

У поле сучасних інформаційних технологій, оптимізаційні й імітаційні моделі здобувають у світових наукових дослідженнях і практичній діяльності підприємств украй вагоме значення.

Використання методу імітаційних і оптимізаційних моделей у керуванні охороною здоров'я дозволяє:

1) проводити нескінченне число іспитів таких моделей і, у невимірно короткі проміжки часу, знаходити відповідності між можливими структурами і функціями маркетингової системи медичних послуг, альтернативно виділяючи моделі стійкого і щодо оптимального функціонування;

2) коректно співвіднести керуючі параметри таких імітаційних моделей з реальними показниками, що характеризують конкретну діяльність лікаря, ЛПЗ або системи охорони здоров'я в цілому.