Аборт (викидень)

Аборт (викидень) — це переривання вагітності протягом перших 28 тижнів (7 акушерських місяців). Аборт до 12 тижнів вагітності називається раннім, після цього терміну — пізнім. Плід, який народився до 28-го тиж¬ня, має масу тіла меншу ніж 1000 г, зріст — до 35 см.

Аборти поділяють на мимовільні й штучні. Мимовільний аборт вини¬кає без стороннього втручання. Викидень, який повторюється більше ніж 2 рази поспіль, називають звичним. Штучний аборт виконують за бажанням жінки в умовах стаціонару при дотриманні всіх вимог асептики й анти¬септики. Чинним законодавством дозволяється штучно переривати вагіт¬ність терміном до 12 тижнів.

МИМОВІЛЬНИЙ АБОРТ

Частота його становить 2-8% від загальної кількості вагітностей.

Етіологія. Причини різноманітні. Невиношуванню вагітності сприя¬ють: нейроендокринні розлади (інфантилізм, патологічні зміни функції яєч¬ників і надниркових залоз, гіпо- або гіпертиреоз, цукровий діабет), попе¬реднє штучне переривання вагітності, істміко-цервікальна недостатність, внутрішньоматкові зрощення (синехії), хромосомні й генні аномалії, пору¬шення нормальної будови яйцеклітин і сперматозоїдів, гострі та хронічні інфекційні хвороби, ізоантигенна несумісність крові матері й плода за ре¬зус-фактором та системою АВО, захворювання та вади розвитку статевих органів, а також інтоксикації, особливо хронічні (свинцем, ртуттю, бензи¬ном, алкоголем, нікотином, аніліновими сполуками), іонізуюча радіація, розлади харчування. Безпосередніми причинами невиношування вагітності можуть бути фізичні та психогенні травми.

Патогенез. При самовільному аборті, що виник внаслідок дії вказа¬них вище факторів, у кінцевому результаті відбувається однаковий процес - посилення скоротливої діяльності матки. Плідне яйце поступово відша¬ровується від слизової оболонки матки і виштовхується з її порожнини, внас¬лідок чого виникають переймоподібний біль унизу живота і маткова кровотеча різного ступеня інтенсивності. Пізній аборт нагадує пологи (відбуваєть¬ся згладження і розкриття шийки матки, відходять навколоплодові води, народжується плід, а потім послід).

У клінічному перебігу мимовільного викидня розрізняють такі стадії:

• загроза аборта (abortus imminens);

• аборт, що розпочався (abortus incipiens);

• аборт у ходу (abortus protragens seu progrediens);

• неповний аборт (abortus incompletus);

• повний аборт (abortus completus).

Загроза аборта. Плідне яйце з'єднане із слизовою оболонкою матки або відшарувалось на невеликій ділянці. З'являється незначний тягнучий біль унизу живота, в крижах, кров'янисті виділення відсутні, шийка матки сформована, зовнішнє вічко закрите. Розміри матки відповідають терміну вагітності, тонус її підвищений. У цій стадії при дотриманні вагітною пра¬вильного режиму і проведенні цілеспрямованого лікування вагітність у більшості випадків можна зберегти.

Аборт, що розпочався. Виникає переймоподібний біль унизу живота, з'являються незначні кров'янисті виділення. Плідне яйце відшаровується від слизової оболонки матки на невеликій ділянці. Величина матки відпові¬дає терміну вагітності. Зовнішнє вічко шийки матки закрите або трохи від¬крите. Застосовується терапія, спрямована на збереження вагітності, але ймовірність її успіху нижча ніж при загрозі аборта.

Аборт у ходу. Відшароване плідне яйце виштовхується з порожнини матки через розширений шийковий канал. Переймоподібний біль унизу живота інтенсивний. Аборт може супроводжуватися значною кровотечею. При вагінальному дослідженні виявляють розкритий канал шийки матки, в ньому визначається плідне яйце, нижній полюс якого виходить у піхву.