Батьки і діти у замкненому колі проблем репродуктивного здоров’я
Питання збереження і примноження здоров"я, зокрема репродуктивного,- на порядку денному у кожній сім"ї, незалежно від статків та інших об"єктивних умов. Ще 10 років тому підлітки -хто раніше, хто пізніше - отримували відповідь на запитання "звідки беруться діти" здебільшого на вулиці від таких самих хлопців і дівчат.
І завдання батьків у ту пору полягало здебільшого в тому, щоб віддалити у часі отримання такої інформації, встигнути вчасно скоригувати поняття і поведінку власної дитини, не дозволити забруднити поняття продовження роду і таке інше.
Коли з настанням гласності і демократії у засобах масової інформації почалася пропаганда насильства, грубого сексу, з"явилися "картинки" на телебаченні, в кіно, на сцені, в журналах і газетах, батькам не залишалося нічого, крім необхідності повсякчасної уваги до коригування сприйняття цієї недозованої інформації.
Дехто вдавався до таких методів "коригування", як заборона перегляду будь-яких передач, перешкоджання в ознайомленні з книжковою та журнальною продукцією, відлучення власної дитини від ровесників. Інші, навпаки, викладали своїм дітям усе, що самі знали про статі, про кохання, про секс і правила поведінки з протилежною статтю, так би мовити, на свій розсуд, виходячи із власного життєвого досвіду: тут ішли в хід різноманітні сентенції - від "тобі ще рано про це говорити", " всі хочуть одного" і до детальних інструкцій. Найважчим було, очевидно, дотримуватися золотої середини, як цього вимагають постулати педагогіки і психології підлітка.
Слід зазначити, що на відміну від сьогодення в розпорядженні батьків не було жодної доступної для розуміння підлітків літератури з питань статевої інформації і виховання. Якщо така література і була, то тільки для медиків і педагогів, і то в зовсім невеликій кількості. До речі, педагоги досі ніяковіють у разі необхідності з тих чи інших обставин вести мову щодо статевих стосунків молоді, щодо збереження репродуктивного здоров"я. Формально навчальними програмами передбачено ознайомлення підлітків з фізіологічними і моральними аспектами репродуктивної сфери людини на уроках біології та валеології. Але найбільш суттєву інформацію підлітки отримують все ж не на уроці, під опікою фахівця (біолога, медика чи психолога), а серед оточення.
Спостерігаючи за молоддю, можна сказати, що нинішні підлітки зовсім не ніяковіють, переглядаючи у широкому колі - і хлопці і дівчата - фільми, у яких є еротичні сцени, весело сміються над деякими рекламними роликами, до яких ми якраз не можемо звикнути. При цьому дуже серйозно ставляться до "сердечних" стосунків між конкретними людьми, а не вигаданими персонажами; 76 вдумливо читають спеціалізовану популярну літературу; оберігають одне одного від непродуманих кроків.
Думаю, що значну користь для формування певної позиції у ставленні молоді до питань збереження і зміцнення репродуктивного здоров"я принесли конкретні позаурочні заходи, що проводилися у школі, а саме: зустрічі з лікарями, анкетування, батьківські конференції, "закриті" дискусії на морально-етичні теми без участі дорослих, коли доводилося самим визначатися із своєю точкою зору, з критеріями оцінки тих чи інших життєвих ситуацій.Ми, дорослі, не повинні забувати, що наші діти живуть у тій самій життєвій прозі, і їх також обходять усі житейські історії. Якщо ми з ними відкрито обговорюємо те, що відбувається навколо, - саме обговорюємо, а не нав"язуємо свою точку зору - то можемо бути впевнені, що у них буде правильне ставлення до стосунків між дівчатами і хлопцями, до проблеми, коли починати статеве життя, до першої вагітності, відповідальності за свої вчинки і таке інше. Найголовніше, що залежить від батьків, - створення такої атмосфери у сім"ї, щоб твоя дитина прийшла з проблемними питаннями саме до тебе, а не шукала відповідей десь поза стінами сім"ї. Давайте не будемо забувати, що діти нас іноді тестують на мудрість, на чуйність, переповідаючи нам історії начебто про когось стороннього, а насправді просто хочуть почути нашу думку щодо їхньої проблеми чи спору, який виник у їхньому середовищі. Тому, коли ми хочемо висловити різко негативне ставлення до якоїсь історії, маємо зважити, що не виключено, просто з"ясовується наша конкретна позиція у конкретному питанні. І може статися, що наша різка думка відверне дитину від наміру з нами порадитися. Протягом багатьох років я була головою батьківського комітету школи, і коли діти підійшли до 12-13 років, мені вдалося завдяки співробітництву з Асоціацією провести цілий ряд заходів, які, можна сказати, привернули увагу самих підлітків, батьків і вчителів, класних керівників. Зазначу, що перші кроки ми робили, переборюючи супротив і батьків, і вчителів. Але коли з"ясувалося, що теми, пов"язані із статевим розвитком, фізіологічними змінами організму підлітків, рекомендації та застереження фахівців підлітки сприйняли дуже серйозно, зацікавилися власним здоров"ям, стали ретельніше ставитися до оздоровчих заходів, то класні керівники уже самі шукали зустрічей з лікарями, запрошували батьків з числа медиків для висвітлення різних аспектів збереження здоров"я, відмови від паління, надмірних комп"ютерних занять, захоплень еротичними фільмами і книжками, нічними дискотеками і шоу тощо. Крім того, нам вдалося зацікавити педагогічний колектив питаннями здоров"я, зокрема власного. Відомо, що вчителі, як правило, свої інтереси обмежують своїм предметом (тому фахівцями із здоров"я вважаються вчителі біології), не надають належної уваги режиму навчання і праці. Навіть вважається певним достоїнством, незважаючи на хворобливий стан, прийти на роботу - до цілого класу учнів; який уже тут індивідуальний підхід до дітей, розуміння їхніх проблем, чуйність і доброта . хоч би дотягти до кінця уроку. Ми спільно з фахівцями проводили тестування вчителів за незалежними методиками, і з"ясувалося, що 82% вчителів страждають на синдром Батьки і діти у замкненому колі проблем репродуктивного здоров"я Сучасна загальноосвітня школа та репродуктивне здоров"я 77 хронічної втоми, але жоден з протестованих вчителів не звернувся до фахівців, аби перебороти згаданий синдром, жоден не намагався виконати рекомендації, що їх дав спеціаліст - дослідник цього стану. На жаль, вважається некоректним виявляти істинний стан здоров"я вчителів, хоч, на мій погляд, багато що змінилося б у взаєминах поколінь (читай: учнів і вчителів), якби питання збереження здоров"я стали першочерговими і взаємними. Якщо людина не вміє і не хоче турбуватися про власне здоров"я, то від неї можна почути дорікання на адресу підлітка типу "всі погано себе почувають, а працюють", "нема чого придурюватися і шукати звільнення від уроку фізкультури", "ось поставлю двійку - знатимеш, як пропускати уроки з фізіологічних причин". Цікаво, що вчителі - переважно жінки, і проблема хворобливого стану організму у так звані критичні дні їм знайома не з книжок . Та, на жаль, рідко можна побачити співчутливе ставлення і розуміння до дівчаток, до їхнього стану. А може бути, що із зневаги до проблем дівчинки проростає її власна зневага до свого здоров"я, до причин і наслідків перебудов, що відбуваються в організмі на різних вікових етапах. Заради справедливості слід визнати, що багато батьків і матерів не приділяють належної уваги фізіологічним і психологічним змінам, які відбуваються з їхньою дитиною, підходять до підлітка з тими самими зауваженнями і вимогами. Ясно, що для батьків є дуже важливим рівень знань і поведінка дитини у школі. Але у підлітка з"являються нові стани, нові інтереси і уподобання, змінюються настрої і стосунки. Підлітки уже вважають себе дорослими, хочуть, щоб і оточення вважало їх дорослими. Хто, як не батьки, мають проявити у цей період - період радикальних гормональних перебудов - чуйність, терплячість і гнучкість у виробленні нових стосунків. Саме в цей період посилюється інтерес до протилежної статі, і батьки мають делікатно і доброзичливо передати дитині необхідні знання, стати першими порадниками і довіреними особами. Проведені нами анкетування учнів 7, 9 і 11 класів виявили таку картину (наводимо відсоткове співвідношення відповідей "так" і "ні" на окремі запитання анкети): Тези 7 клас так/ні 9 клас так/ні 11 клас так/ні Батьки знають моїх друзів 40/60 17/22 24/21 Батьки знають, у кого я закохана/ний 4/58 7/12 11/8 Я спитаю маму, як поводитися з коханим хлопцем (дівчиною) 0/16 2/23 1,5/24 Я читаю книжки про статеві стосунки 0/6 27/21 43 /12 Мені потрібна порада фахівців 6/16 40/38 64/20 Я скажу мамі про втрату цноти 0/72 0/29 0/16 Я скажу батькам, якщо моя дівчина завагітніє 0/26 2/17 7/42 Потрібні спеціальні уроки 15/18 26/21 10/12 Примітка: інші відповіді були "не знаю", припускаємо, що деякі з респондентів були не досить щирими. 78 Необхідно сказати іще про одне. Коли йдеться про репродуктивне здоров"я, на нашу думку, необхідно рівною мірою працювати і з дівчатами, і з хлопцями. Та в дійсності можна знайти фахівців щодо жіночого здоров"я, жіночої психології, але спробуйте знайти фахівця-андролога, який би достовірно і доступно розповів про особливості фізіології чоловіка, про головні фактори, що впливають на генетичне тло, про правильний підхід до статевого життя хлопця змолоду. На жаль, у випадку з підлітками-хлопцями всі розмови здебільшого зводяться до шкідливих звичок, надмірних фізичних навантажень і подібне. Останнім часом з"явилися клініки чоловічого здоров"я, телепередачі, але темою цих передач є захворювання (аденома, простатит, геморой тощо), а не їх профілактика, а тим більше - не репродуктивне здоров"я. На завершення висловлю деякі пропозиції, що випливають з мого власного педагогічного, материнського, а тепер уже і бабусиного досвіду: L Підліткам потрібна достовірна, делікатна і дозована за віком інформація з питань фізіологічного і статевого розвитку, з питань здорового способу життя, збереження і зміцнення репродуктивного здоров"я. L Форми надання такої інформації можуть бути колективними (лекції, уроки, бесіди), груповими (окремо з хлопцями і дівчатами, окремо з групами певного ризику), індивідуальними ( листівки, брошури кишенькового формату). L Конче необхідна доступна і вичерпна інформація щодо чоловічого здоров"я, в тому числі репродуктивного. L Окрема робота має проводитися з батьками і матерями підлітків. L Можна розвивати волонтерський рух, залучаючи до пропаганди основ репродуктивного здоров"я медиків, психологів, окремих фахівців-педагогів з-поміж студентів і пенсіонерів. L Вся робота має йти під суворим контролем фахівців, інакше все набуде небажаних і некоректних форм і змісту.Добре, якби у кожному районі були осередки, подібні до Асоціації або Центру планування сім"ї.