Зворотний зв'язок

Аналіз і узагальнення отриманих результатів

У всіх вагітних 7 і 8 груп по завершенню вагітності проводили бактеріологічне обстеження плодів та новонароджених.

Ознаки загрози переривання вагітності у 7 групі були виявлені на протязі вагітності у 5 (11,63%) жінок, а у 8 групі – у 13 (32,50%) жінок. Таким чином, частота ознак загрози переривання вагітності у обстежених жінок 7 групи була достовірно (р<0,01) меншою у 5 (11,63%) жінок, проти 13 (32,50%) жінок 8 групи. У 7 групі достовірно (р<0,01) рідше зустрічалися ПП у 3 (6,98%) жінок, проти 9 (22,50%) жінок. Окрім того, МВ достовірно (р<0,01) рідше зустрічалися у 7 групі у 2 (4,65%) жінок, проти 4 (10,00%) жінок у 8 групі. Переривання вагітності у 7 і 8 групах відбувалося у різні терміни вагітності. Для обстежених жінок 8 групи переривання вагітності відбувалося у терміни, які є критичними для вагітних з БВ, чого не спостерігалося серед жінок 7 групи. У жодному випадку у жінок 7 групи ПП чи МВ не починалися з передчасного розриву навколоплідних оболонок. У обстежених жінок 8 групи у 82,50% жінок переривання вагітності чи пологи починалися з передчасного розриву навколоплідних оболонок.

Отже, у жінок 7 групи, яким проведено лікування БВ по запропонованій методиці у 2,8 раза зменшилася частота переривання вагітності, а також був відсутній передчасний розрив навколоплідних оболонок.

Достовірної (р>0,05) різниці у спектрі виділених ФАБ з ротової порожнини у абортних плодів та новонароджених 7 і 8 груп не виявлено і їх концентрація була меншою 103 КУО/мл. ОАБ і мікроаерофільні бактерії у ротовій порожнині абортних плодів та новонароджених у 7 групі не були виявлені, а у 8 групі вони були виділені в окремих випадках у низькій концентрації (менше 103 КУО/мл). Достовірної (р>0,05) різниці у спектрі виділених ФАБ із шлункового вмісту абортних плодів і новонароджених у 7 і 8 групах не виявлено і їх концентрація була меншою 103 КУО/мл. На відміну від 8 групи у 7 групі не виявлено ОАБ і мікроаерофільних мікроорганізмів. У 7 і 8 групах спектр та концентрація виділених ФАБ з кон’юнктиви абортних плодів та новонароджених достовірно (р>0,05) не відрізнялася. ОАБ (зокрема Peptostreptococcus spp., Peptococcus spp., Вacteroides spp.) достовірно (р>0,05) частіше зустрічалися у 8 групі, ніж у 7 групі і їх концентрація була вищою. Спектр та концентрація виділених зі шкіри голови абортних плодів та новонароджених ФАБ у 7 і 8 групах достовірно (р>0,05) не відрізнялися. ОАБ (зокрема Peptostreptococcus spp., Peptococcus spp., Вacteroides spp.) достовірно (р<0,05) частіше зустрічалися у 8 групі, ніж у 7 групі і їх концентрація була вищою. Шкіра ділянки пупка у плодів та новонароджених 7 групи була майже “стерильною” на відміну від абортних плодів та новонароджених 8 групи, де зустрічалися різноманітні ФАБ, ОАБ та мікроаерофільні бактерії, а деякі з них (E.coli, Peptostreptococcus spp., Peptococcus spp., Вacteroides spp., Eubacterium spp. і gardnerella vaginalis) у значній концентрації (до 106 КУО/мл).

Таким чином, у основній 7 групі, де з метою профілактики ІПіН було проведено лікування БВ по запропонованій методиці, ротова порожнина, шлунковий вміст та ділянка пупка є практично “стерильною”, а кон’юнктива та шкіра голови абортних плодів та новонароджених достовірно (р<0,05) є менше бактеріально “забрудненою” у порівнянні з контрольною 8 групою. Особливо це стосується зменшення частоти виявлення та концентрації ОАБ та мікроаерофільних мікроорганізмів.

Отже, запропонована методика лікування БВ є ефективним методом профілактики НВ, передчасного розриву навколоплідних оболонок та ІПіН у жінок з БВ.

Висновки

1. У роботі на основі клініко-параклінічного обстеження вагітних з БВ встановлено закономірності патологічного перебігу вагітності і вплив БВ на переривання вагітності, внутрішньоутробний стан плода, удосконалено методику діагностики БВ у вагітних, а також лікування БВ з метою профілактики розвитку ускладнень гестаційного та перинатального періодів.

2. Вагітні з БВ складають групу високого ризику акушерської та перинатальної патології. БВ є фактором ризику і причиною НВ, передчасного розриву навколоплідних оболонок та ІПіН.

3. Встановлено, що у жінок з БВ вагітність перервалася у 41,94% випадків, а у жінок з нормоценозом піхви – тільки у 15% випадків. Таким чином, у жінок з БВ частота переривання вагітності у 2,8 раза вища, ніж у жінок з нормоценозом піхви. Найчастіше вагітність у жінок з БВ переривається у терміні від 9 до 14 тижнів вагітності (16,66%), у терміні від 21 до 24 тижнів вагітності (5,37%) і у терміні від 29 до 32 тижнів вагітності (6,97%). Дані терміни гестації слід вважати критичними по НВ у жінок з БВ.4. У 18,28% жінок з БВ переривання вагітності починається з передчасного розриву навколоплідних оболонок, що складає серед жінок у котрих вагітність переривалася у 2 та 3 триместрах вагітності 79,07%, а у жінок з нормоценозом піхви у жодному випадку переривання вагітності не починалося з передчасного розриву навколоплідних оболонок.


Реферати!

У нас ви зможете знайти і ознайомитися з рефератами на будь-яку тему.







Не знайшли потрібний реферат ?

Замовте написання реферату на потрібну Вам тему

Замовити реферат