Алергія, класифікація алергічних реакцій. Групи алергенів

Імунітет — це несприйнятливість макроорганізму до речовин інфекційної і неінфекційної природи. Поряд зі станом несприйнятливості до тих чи інших речовин може виникати і підвищена чутливість нашого організму до будь-яких чужорідних агентів. Змінену реактивність організму К. Пірке назвав алергією (від гречок. Allos — інший, ergon — дія).

Алергія виникає у результаті порушення загальних чи місцевих імунних реакцій організму, частіше при повторному надходженні в організм речовин, називаних «алергенами».

Анафілактична реакція — є однією з форм зміненої реактивності. Анафілаксія уперше вивчена; Ш. Ріше і П. Портьє. Вона може виявлятися у виді місцевої (на чи шкірі слизуватих оболонках) чи системної (анафілактичний шок) реакції. Місцеві реакції можуть виявлятися у виді висипки, нежиті, бронхіальної астми.

Анафілактичні реакції в людини викликаються реагіновими імуноглобулінами класу Е.

Кожний вид тварин має визначені органи, що вражаються частіше інших (шок-органи). У людини це бронхи, хоча місцеві анафілактичні реакції можуть протікати в будь-якому органі.

У залежності від того, де утвориться і локалізується комплекс алерген-антитіло, відбувається розвиток визначеної алергійної реакції. Якщо зустріч алергену з антитілом відбулася в шкірі, з'являється кропивниця; у верхніх дихальних шляхах — алергійна нежить; у слизуватій оболонці ока — кон’юнктивіт; у слизуватій оболонці бронхів — бронхіальна астма.

Деякі речовини і препарати здатні викликати анафілаксію: отрути бджіл, ос, змій; пилок багатьох рослин (амброзія); антибіотики (пеніцилін); сироватки (протидифтерійна, протиправцева); вакцини (протигрипозна) і ін.

Першу дозу антигену, що викликає підвищену чутливість, називають сенсибілізуючою, другу, від введення якої розвивається анафілаксія, — що розріджує.

У людини анафілактичний шок виникає внаслідок повторних введень тих чи інших антигенів. Анафілактичний шок характеризується розладом діяльності серцево-судинної системи (падіння АД), спазмом гладкої мускулатури (судороги), зниженням температури тіла на 1—4 градуси, болем у суглобах і т.д.

Алергійні реакції й анафілаксія — це дуже складні процеси, властивим тільки високоорганізованим організмам, що володіє властивістю реактивності.

Найвідоміше з алергічних захворювань — бронхіальна астма — зустрічається в 3—9% населення різних країн, спричиняє колосальні економічні втрати, призводить до інвалідності та смертності. Алергічний риніт (нежить), що поділяється на сезонний (поліноз) і цілорічний, є найпоширенішим алергічним захворюванням і зустрічається відповідно в 5—18% і 3—12% населення різних країн. Різноманітні прояви алергічного дерматиту (кропив’янка і набряк Квінке, контактний і атопічний дерматити) реєструються більш ніж у 10% населення. А ще харчова алергія, що є бичем як для дітей, так і дорослих, алергія на ліки, від якої потерпають сьогодні мільйони. Все це — алергічні захворювання, що є поки нерозв’язною проблемою для людства, тому що зустрічаються тим частіше, чим вищий економічний рівень країни.

Багато хто з учених-алергологів вважає: із зменшенням частоти інфекційних захворювань (це характерно для розвинених країн) імунна система з її механізмами гіперчутливості все частіше починає неадекватно реагувати не лише на агенти рослинного і тваринного світу (пилок, шерсть і епідерміс, харчові продукти), а й на речовини виробничої, побутової хімії, ліки. Все це сприяє повсюдному поширенню алергічних захворювань, їхньому важкому перебігу.

У більшості розвинених країн ставлення до алергології й алергічних захворювань більш ніж шанобливе. Так, у 70-х роках тепер уже минулого століття відомий сенатор США Е.Кеннеді закликав вважати алергію на ліки загальнонаціональною проблемою, тому що вона серйозно (в тому числі смертельно) вражала від 60 до 140 тисяч американців щорічно. У цій країні щорічно близько 40 чоловік гине від алергічних реакцій на укуси комах (інсектна алергія).