Про вдосконалення організації медичної допомоги хворих на ВІЛ інфекцію (СНІД) та попередження професійного зараження медичних працівників на ВІЛ інфек
При проникненні вірусу СНІДу в організм виникає відповідна реакція – утворюються антитіла. Цю реакцію можна виявити спеціальними методами, досліджуючи кров. Позитивна реакція вказує, що людина заразилась вірусом СНІДу, але в даних людей з позитивною реакцією крові в дальнішому розвивається СНІД, інші ж, залишаючись зовнішньо здоровими, зберігають вірус в організмі. І хворі і вірусоносії можуть заражати інших людей. Однак за результатами реакції неможливо сказати, хто захворів, а хто залишився вірусоносієм.
Щоб зберегти себе від СНІДу потрібно уникати випадкових статевих контактів. А також контактів з гомосексуалістами, наркоманами і людьми, які ведуть безалаберне статеве життя.
Є фактори, що сприяють або перешкоджають поширенню СНІДу і які залежать від поведінки людини.
Сприяють:
1)наявність шкідливих звичок (вживання алкоголю і наркотиків);
2)віра у виліковність СНІДу;
3)фаталізм;
4)почуття неушкодженості або несприйнятливості;
5)невігластво;
6)труднощі контролю сексуальних імпульсів.
Перешкоджають:
1)знання про шляхи і фактори зараження ВІЛ;
2)страх перед зараженням інфекцією;
3)усвідомлення ризику і ушкоджуваності;
4)зменшення або відмова від вживання алкоголю і наркотиків;
5)підвищення контролю за своїми імпульсами.
Вірус СНІДу дуже підступний. Тому повинно проводитись обов’язкове загальне ліричне обстеження населення на наявність вірусу СНІДу. Передбачається кримінальна відповідальність за навмисне розповсюдження хвороби, а також обов’язкове проведення перевірки на зараженість СНІДом як громадян країни, так і іноземців. Донорська кров при переливанні повинна бути обстежена на СНІД і вливається хворій людині за її згодою, а якщо хворий без свідомості – то за згодою родичів.
На сьогоднішній день медичні заклади стараються користуватися кровозамінниками, колоїдними розчинами. Хворих на СНІД прийнято госпіталізувати в окремі палати інфекційних лікарень, алое в інших країнах хворі на СНІД лежать в звичайних палатах разом з іншими хворими. Не можна хворих на СНІД ізолювати у тюрми та спеціальні табори, так як це було б антигуманним актом по відношенню до цих людей, так як вони добре проінформовані про моральну та юридичну відповідальність за зараження інших. Важливо пам’ятати, що заразити кого-небудь іншим шляхом крім статевого, вони не можуть, і тому безпечне їх перебування в суспільстві. З метою попередження медичні працівники користуються наказом № 120.
Наказ № 120 від 1.03.2001 р.