Гігієнічне значення хімічного складу повітря
Таким чином, повітря має надзвичайно велике гігієнічне значення, тому що воно постачає необхідний для життя кисень, може бути резервуаром для накопичення речовин техногенного походження, які прямо або опосередковано негативно впливають на санітарно-побутові умови життя населення і його здоров'я; крім того, є один із важли¬вих чинників кліматоутворення. У повітрі відбуваються процеси самоочищення від шкідливих хімічних речовин, газів та пари, завис¬лих твердих речовин, хвороботворних мікроорганізмів тощо. Чистота атмосферного повітря зумовлює якість повітря закритих приміщень різного призначення; активно впливає на терморегуляторні процеси; воно є одним із джерел забруднення ґрунту хімічними, радіоактивни¬ми речовинами, пилом, що прилітає з космічного простору та утворю¬ється внаслідок вибухів вулканів, великих лісових пожеж тощо.
Прикладом є утворення в атмосфері внаслідок реакції сірчис¬того ангідриду та окислів азоту з парою "кислотних дощів". У місцях їх випадання гинуть рослини, тварини, риби тощо. На сьогодення 83% лісів Західної Європи уражені цими дощами.
З метою санітарної охорони атмосферного повітря розробляють¬ся і науково обґрунтовуються гранична допустимі концентрації (ГДК) шкідливих хімічних речовин.
Добитися відповідної чистоти повітря можна тільки при проведен¬ні комплексу законодавчих, технологічних, планових і санітарних заходів, які будуть здійснюватися на державному рівні й потребують значних фінансово-матеріальних затрат, але суттєву роль в цьому відіграє і підвищення культурного рівня та свідомості населення Украї¬ни. Хорошими засобами збереження чистоти атмосферного повітря є заміна у виробничих процесах шкідливих речовин на менш ток¬сичні, створення нових замкнутих технологічних ліній, що працюють без викидів у атмосферу, безвідходне використання природних ре-сурсів, застосування ефектних фільтрів.
Вирішити проблему зменшення забруднення атмосферного повітря можна тільки у тісній співпраці громадських організацій та державних закладів, а у планетарному обсязі-лише на основі міжна¬родного співробітництва та спільних зусиль всіх країн.
На підставі Закону України "Про охорону навколишнього при¬родного середовища" (1992) всі громадяни мають право на спожи¬вання екологічно чистих продуктів харчування, вживання добро¬якісної питної води та дихання чистим повітрям. Однак внаслідок діяльності промисловості, експлуатації фізично і морально застарі¬лого обладнання, недостатнього впровадження у виробництво без¬відходних і маловідходних технологій, відсутності або малоефективності очисних пристосувань, різкого збільшення автотранспор¬ту, росту чисельності міського населення на тлі низького рівня екологічної грамотності, а нерідко і злочинної безвідповідальності за дотримання гігієнічних вимог до роботи підприємств, зростає негативний антропогенний вплив на навколишнє природне середо¬вище, в тому числі й на атмосферне повітря.
З цих причин в кожному населеному пункті при плануванні будівництва жител і підприємств треба враховувати пануючі вітри, передбачати облаштування санітарно-захисної зони для кожного підприємства, що викидає в атмосферу шкідливі речовини. Ці зони відокремлюють промислові підприємства від житлових будівель, в них обов'язково насаджуються дерева і забороняють будівництво житла та тривале перебування людей. Забруднення атмосфери відно¬сять до явищ глобального масштабу, тому охорона її вимагає участі людей всього світу.
У нашій країні Постановою Кабінету Міністрів України "Органі¬зація та проведення моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря" (9.03.1999 р., № 343) встановлено вимоги до охорони атмо¬сферного повітря. Метою моніторингу є отримання, збирання, опра¬цювання, збереження та аналіз інформації про рівень забруднення атмосферного повітря, оцінка та прогнозування його змін і ступеня небезпеки та розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття рішень у галузі охорони атмосферного повітря.Моніторинг атмосферного повітря є складовою частиною держав¬ної системи моніторингу довкілля України. Об'єктами моніторингу є:
- атмосферне повітря, у тому числі атмосферні опади;
- викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря.
Під час проведення моніторингу обов'язково визначають наяв¬ність в атмосферному повітрі таких загальнопоширених шкідливих речовин, показників та інгредієнтів атмосферних опадів, як пил, діоксид сірки, бензпірен, радіоактивні речовини тощо, а в атмосферних опа¬дах - сульфати, нітрати, кальцій, магній, рН, кислотність тощо.
За рішенням місцевих органів виконавчої влади або органів місце¬вого самоврядування, з урахуванням екологічної ситуації в регіоні, в населеному пункті може додатково проводитися визначення в атмос¬ферному повітрі аміаку, етилбензолу, заліза та його сполук, азотної та сірчаної кислот, хлору та інших забруднюючих речовин.