Гігієнічне значення зелених насаджень. Фізіолого-гігієнічне значення харчування. Режими харчування

Неправильне харчування впливає на розвиток організму, зни¬жує його захисні сили, може бути причиною багатьох хвороб. В.І. Смоляр вважає, що більше ніж половина випадків передчасної смерті (до 65 років) чоловіків і жінок в Україні зумовлена хвороба¬ми, у виникненні яких харчування відіграє важливу роль.Порушення харчування вважають факторами ризику в розвит¬ку захворювань серцево-судинної системи, в тому числі й атеро¬склеротичного процесу. Наукові дані засвідчують зв'язок між не¬правильним харчуванням, захворюваністю і смертністю від найбільш поширених хвороб, насамперед серцево-судинних, багатьох форм раку, жовчно-кам'яної хвороби, ожиріння, подагри, цукрового діа¬бету. Доведено, що поширення багатьох дегенеративних захворю¬вань пов'язана з надмірним споживанням калорій за рахунок про¬стих вуглеводів, жирів тваринного походження та недостатнім над¬ходженням вітамінів, поліненасичених жирних кислот, харчових волокон, їжа може бути також причиною і фактором передачі різних захворювань інфекційної і неінфекційної природи.

Можна виділити п'ять груп захворювань, які прямо чи опосе¬редковано пов'язані з харчуванням:

1. Аліментарні захворювання, зумовлені дефіцитом або над¬лишком компонентів їжі.

2. Хвороби недостатнього або надмірного харчування, що роз¬виваються як ускладнення на фоні виснажливих хвороб (хірургіч¬них, інфекційних, онкологічних тощо).

3. Захворювання багатофакторної природи, які часто розвива¬ються на фоні генетичної схильності, наприклад атеросклероз, по¬дагра, гіпертонічна хвороба, онкозахворювання тощо.

4. Захворювання, які передаються аліментарним шляхом (де¬які інфекції і гельмінтози, харчові отруєння).

5. Харчова непереносимість - атипові реакції на їжу, наприк¬лад харчова алергія, ідіосинкразія.

Функції їжі. їжа як перша життєва потреба людини виконує ряд функцій, найголовнішими з яких можна назвати три:

1. Енергетична - забезпечення організму енергією.

2. Пластична - відновлення і синтез клітинних компонентів замість зруйнованих внаслідок процесів дисиміляції.

3. Біорегуляторна забезпечення і регуляція обмінних про¬цесів в організмі. Ця функція здійснюється завдяки білкам, вітамі¬нам, мікроелементам.

Раціональне харчування - це харчування, яке забезпечує постійність внутрішнього середовища організму і всі його життєві

прояви при різних умовах праці й побуту. Воно має свої науково обгрунтовані принципи:

1. Відповідність надходження енергії до енерговитрат. У нормі повинен бути певний баланс, або рівновага.

2. Відповідність хімічного складу харчових речовин фізіологіч¬ним потребам організму.

3. Максимальна різноманітність раціону.

4. Дотримання оптимального режиму харчування. Негативні наслідки нераціонального харчування найбільше даються взнаки в дитячому і похилому віці, а також в усіх вікових групах при малорухливому способі життя.

Режим харчування - це насамперед режим, тривалість і крат¬ність прийомів їжі, інтервали між ними, розподіл об'єму й енергетич¬ної цінності їжі по окремих її прийомах. Дослідженнями фізіологів доведено, що при чітко встановлених прийомах їжі в людини вироб¬ляється умовний рефлекс, який регулює секрецію травних соків.

Відносно режиму харчування дуже добре сказав Бірхер-Беннер - видатний швейцарський лікар, натуропат, який працював у кінці XIX і на початку XX століття в Цюриху. "Потреба їсти час¬то - хворобливе явище, яке щезає при скороченні кількості прийомів їжі. Одночасно зникають і нездужання. Багато спостережень свідчать про зцілюючий ефект великих проміжків між прийомами їжі". Він сформулював 3 основні правила харчування: 1. їсти повільно, ре¬тельно пережовуючи їжу. 2. їсти тільки тричі на день. 3. Переста¬вати їсти до появи відчуття насичення. Ці правила харчування зна¬ходять своє відображення як у працях сучасних лікарів-натуропатів (Г.Шелтон, П. Брег, А. Чейз та ін.), так і в рекомендаціях українсь¬ких вчених (В. Смоляр, В. Войтенко, Н. Верхратський та ін.)