Вірус грипу. Протигрипозні заходи
Вірус грипу - важлива проблема науки. Протигрипозні засоби.
Діючи на мікроби, не можна
забувати, що вони мають свої інтереси
І.П.Павлов
Одним із найактуальніших завдань, що стоять нині перед медичною наукою, є боротьба з вірусними захворюваннями, зокрема з найпоширенішими серед них - грипом. Певні успіхи, здобуті останнім часом щодо вивчення причин виникнення грипу, а також розпізнавання його, на жаль, ще не дають можливості розробити й запропонувати практичній медицині ефективних методів лікування цієї хвороби. Значне поширення грипу, короткочасність імунітету проти нього й пов’язане з цим виникнення повторних епідемій, що характеризуються тяжкими наслідками для здоров'я хворих та працездатності їх, вимагають дальшого вдосконалення методів запобігання грипу й його лікування.
Грип завдає значної шкоди народному господарству через масовість захворювань у період епідемій. Підраховано, що коли б удалося зменшити середні трудові втрати від грипу на один день, у нашій країні було б заощаджено не менше як 500 млн. грн. на рік.
На жаль, ще й досі немає ефективних противірусних засобів, хоч розробка їх розпочалася давно. Першим специфічним засобом лікування грипу була протигрипозна сироватка, добута у 1938 році відомим мікробіологом і вірусологом А.О.Смарадинцевим. Наявні в цій сироватці антитіла за умови своєчасного застосування її нейтралізують вірус на поверхні епітелію, а також блокують клітини епітелію, ще не уражені вірусом, завдяки чому вони стають несприятливими до вірусу протягом декількох днів.
Ефективною виявилася донорська сироватка людей з великою кількістю протигрипозних антитіл. Добрі результати дає внутрішньоносове (у вигляді аерозолю) і в/м введення її протягом перших двох днів захворювання.
Найефективнішим засобом лікування грипу є протигрипозний донорський гамма-глобулін. Цей препарат звичайно застосовують при тяжкому перебігу грипу. Його призначають в основному дітям, ослабленим хворим та старим людям, бо забезпечити ним усіх хворих в період епідемій практично неможливо.
Незважаючи на загальновідому стійкість вірусу до сульфаніламідів і антибіотиків, через брак специфічних протигрипозних засобів лікарі ще часто призначають їх хворим. однак, немоє жодної потреби призначати антибіотики при грипі, якщо він не супроводжується бактеріальними захворюваннями. Потреба в цьому може виникнути лише на третій день хвороби у разі стійкого утримання високої температури.
Природно, що мала ефективність наявних засобів лікування грипу спонукає науковців шукати нові противірусні препарати. Труднощі цього завдання зумовлені тим, що досі невідомо, на якому стані проникнення вірусу в клітину він найбільш уразливіший. Віруси ростуть і розвиваються всередині клітини. Проникаючи в клітину, збудник розпадається на білок і нуклеїнову кислоту, яка й спрямовує дальший синтез клітиною живителя вірусних частинок. При цьому розмноженні вірусу тісно пов’язане з клітинним обміном речовин. Це перешкоджає хіміотерапії вірусних інфекцій, бо дія на вірус неминуче позначається й на функціональному стані клітини.
Найважливіше завдання хіміотерапії вірусних інфекцій полягає в тому, щоб знайти речовину, яка, впливаючи на розмноження вірусу, не пригнічувала б водночас обмінних процесів клітини. Через недостатню вивченість складу нуклеїнових кислот поки що немає змоги відкрити таку речовину.
Важливий момент у застосуванні хіміопрепаратів - вплив їх на процес розмноження вірусів у клітині.
До протигрипозних синтетичних препартів належить альфа-аміноадамантан, що перешкоджає проникненню вірусів у клітину.
Лікувальний ефект амандатину полягає в порівняно швидкому зниженню температури у хворого й одужанні його, хоч вірус ще виділяється до пятого дня хвороби. Застосування амантадину з метою профілактики грипу рекомендував А.О.Смородинцев.