Герпес вірус (herpetes)

ПЛАН

1. Епідеміологія

2. Клініка

3. Діагностика

4. Диференціальний діагноз

5. Лікування

6. Профілактика та заходи в осередку

Вступ

Герпеси - вірусні хвороби з групи інфекцій дихальних шляхів, які характеризуються висипкою на шкірі, слизових оболонках згрупованих дрібних пухирців на гіперемійованій та інфільтрованій поверхні, що супроводжується свербінням, печією, болем.

Розрізняють як самостійні нозологічні форми звичайний герпес і оперізуючий герпес. Збудники їх належать до герпвірусів, що містять ДНК. Відомо два типи вірусів, які спричиняють звичайний герпес: ВЗГ-1, виділений з уражених ділянок шкіри та слизових оболонок, й ВЗГ-2- з геніталій. Збудником оперізуючого герпесу є вірус вітрянки - зостер.

Епідеміологія

Джерело інфекції при звичайному герпесі - хвора людина і вірусоносій. Збудник передається зі слиною і статевим шляхом, а також під час медичних маніпуляцій. Первинне інфікування може статися внутрішньоутробно, при родах і в перші місяці життя, після чого залишається довічне вірусоносійство. Під впливом провокуючих чинників можуть виникати рецидиви хвороби.

Джерелом зараження при оперізуючому герпесі можуть бути хворі на цю інфекцію та вітрянку, що відзначається значно більшою контагіозністю. Шлях передачі - повітряно-крапельний і контактно-побутовий. Оперізуючий герпес виникає як вторинна інфекція, переважно у дорослих людей, які мають частковий імунітет внаслідок попереднього контакту з вірусом, що стався ще в дитинстві. Діти хворіють дуже рідко.

Найбільша кількість захворювань на обидва герпеси виникає у холодну пору року. Імунітет, очевидно, інфекційний.

Клініка

Звичайний герпес. Інкубаційний період триває від 2 до 12 днів. Клінічні прояви хвороби при первинному інфікуванні відзначаються лише у 10-15 % осіб. За перебігом розрізняють локалізовані, поширені та генералізовані форми. Найчастіше зустрічається локалізований герпес шкіри, рідше- слизової оболонки ротової порожнини, офтальмогерпес, генітальний герпес, герпетичний енцефаліт, енцефаломенінгіт, вісцеральні форми, генералізований герпес.

При герпесі шкіри виникають згруповані везикульозні висипання на інфільтрованій шкірі навколо рота, носа, слизових оболонках губ, рідше - на щоках, повіках і вушних раковинах, в інших місцях. Появі висипки передують свербіння, печія або біль у відповідній ділянці тіла. Пухирці мають прозорий вміст, який пізніше мутніє. Через 4 дні вони розкриваються, оголюючи дрібні ерозії. Останні вкриваються жовтими кірочками, які протягом тижня відпадають. Ерозії епітелізуються, не залишаючи помітних змін на шкірі. У маленьких дітей герпес шкіри може перебігати у вигляді тяжкої екземи з високою летальністю.

При ураженні герпесом слизової оболонки рота розвивається гострий або рецидивуючий афтозний стоматит, який супроводжується рясною слинотечею, поганим запахом з рота і гарячкою.