Екологія життя людини середовише, у якому ми живемо

Екологічні фактори

На Землі різні рослини й живі організми живуть не ізольовано одне від одного, а спільно, утворюючи угруповання, великі зарості й колонії. Усе, що оточує рослину і живий організм, впливає на них, і складає середовище їх проживання. Усі яви¬ща, що впливають на ріст і розвиток, називають екологічними факторами.

Екологічні фактори неживої природи, якими є вода, по¬вітря, світло, температура, ґрунт та інші, називають абіотични¬ми. Без світла, певних кліматичних умов, вологості й температу¬ри повітря, складу ґрунту багато рослин просто не зможуть рос¬ти та розвиватися.

Біотичні фактори — друга група екологічних факторів, що впливають на ріст і розвиток рослин. Біотичні фактори пов'язані зі спільним проживанням і взаємним впливом рослин та тварин один на одного, зокрема, із впливом грибів, бактерій, вірусів і тварин.

Антропогенний фактор — це вплив діяльності людини на рослини. Він може бути негативним: випас домашніх тварин, вирубка лісів, забруднення води, повітря і ґрунту відходами підприємств, внесення в надмірних кількостях гербіцидів, ви¬пробовування ядерної зброї й ін. Позитивний вплив людини — це інтродукція, тобто переселення окремих видів рослин за межі звичної сфери існування.

Кожний з екологічних факторів незамінний. Брак тепла не мож¬на замінити достатком світла, мінеральні речовини, необхідні для живлення рослин, — водою.

У будь-якому рослинному співтоваристві живуть тварини, що пристосувалися до відповідних умов життя. Така сукупність рос¬лин і тварин називається біоценозом. Сукупність же живої і не¬живої природи утворює біогеоценоз (з грецьк. «біос» — життя, «гео» — земля і «коїнос» — спільний).

Біогеоценози називають ще екосистемами. Слово «систе¬ма» підкреслює, що зв'язки живого і неживого утворюють сис¬теми. Системи завжди характеризуються певною сталістю чи рівновагою. Порушення рівноваги призводить до руйнування еко¬системи.

Екосистеми поєднуються в біоми, що утворюють біосферу Землі. Таким чином, біосфера — це жива оболонка планети, простір, у якому можливе життя.

Нерозумне втручання людини в життя екосистеми порушує в них рівновагу, що негативно позначається на житті. Це дуже не¬безпечно для біосфери, а отже, і для життя на Землі. Людині потрібно бути обачною і жити так, щоб не порушувати рівновагу біосфери. Використання рослин, природних ресурсів у житті людини закономірне і необхідне, але це природокористування повинно бути раціональним.

Екологія людини

Екологія (з грецьк. «ойкос» — житло і «логос» — наука) вивчає весь комплекс відношень живих організмів з на¬вколишнім середовищем. Цілісність, сталість і, якщо воно відбувається, розселення людських груп базуються на взаємодії з навколишнім середовищем—безупинному обміні речовинами й енергією. Завдяки цьому обміну група одержує необхідні речо¬вини та створює умови для свого існування.

Екологія людини — наука, Ідо вивчає взаємодію людини як біосоціальної істоти зі складним багатокомпонентним навколиш¬нім світом, динамічними, постійно мінливими умовами існування.

Екологія в широкому сенсі означає динамічний взаємозв'язок співтовариства із середовищем, у якому воно знаходиться.

Пристосування, необхідні для успішного існування у певних умовах, називають адаптаціями. Середовище—це комплекс навколишніх умов, у яких перебуває співтовариство. До нього належать абіотичні (фактори неживої природи—фізичні й хімічні умови середовища), біотичні (фактори живої природи—міжви¬дові й внутрішньовидові відносини) компоненти, у тому числі особливості рельєфу, клімат, тваринний і рослинний світ, і ант¬ропогенні фактори—діяльність людини, що призводить до змін середовища проживання живих організмів.

Комплекс, що складається з певної групи живих істот і сере¬довища, у якому ця група існує, називають екосистемою. Під екологією людини слід розуміти екологію всієї екосистеми в ціло¬му, розглянутої з погляду ролі, яку відіграє в ній «людський ком¬понент».