Дифузні алопеції

Фізіологічна зміна волосся відбувається шляхом щоденного дифузного випадіння волосся. При цьому трихограма, що відображає ритмічність зміни волосся, не змінюється та алопеція не розвивається. В похилому віці процес зміни волосся характеризується явищами фолікулярного гіперкератозу, атрофічними та дегенеративними змінами в стінці фолікулів і цибулин волосся, зменшенням кількості волосся, припиненням пігментоутворюючої функції клітин цибулин волосся.

У деяких випадках старече облисіння розвивається не з маківки, а з верхніх бокових частин голови, або одночасно з бокових зон та маківки. Зазначений тип облисіння характерний для чоловіків, у старих жінок цей процес дифузний і ніколи не призводить до формування лисин. Старечий гіпотрихоз може розвинутися в будь-якому віці, переважно в 55–65 років.

Серед гіпотрихозів помітне місце належить різним формам дифузних алопецій. Якщо значна кількість волосся передчасно вступає в фазу катагена, то через 2–3 місяці проявляє себе алопеція. Така алопеція має назву телогенового облисіння і досить часто розвивається після пологів або тяжкого захворювання. Телогенова алопеція триває до кількох місяців і, як правило, завершується повним видужанням після усунення причини виникнення патології.

Значний вплив на цикл волосяного фолікула мають хімічні фактори. Вони спричиняють пригнічення мітотичної активності в сосочку волоса, що призводить до витончення його стрижня. Волос стає ламким у зоні звуження або за цих умов може зовсім не формуватися. Дистрофічне волосся випадає через кілька днів після початку застосування лікарського препарату або впливу хімічного фактора. Розвивається так звана анагенова алопеція.

Перш за все, волосся випадає в стадії анагена і передчасно наступає фаза катагена. Потім в фазі телогена випадає волосся з інших фолікулів. Таким чином, дифузне порідіння волосся включає такі форми, як гостре або хронічне телогенове випадіння, анагенову алопецію, а в межах диференціальної діагностики — андрогенетичну алопецію [1, 3]. Анагенове випадіння зумовлюється вживанням лікарських засобів та іншими хімічними факторами, гіпотиреоїдизмом, дефіцитом заліза і цинку, нирковою та печінковою недостатністю, гіпервітамінозом А, розладами харчування і різними системними захворюваннями. За відсутності зазначених причин припускається можливість ідіопатичних випадків, що включають генералізовані форми дифузного порідіння волосся у жінок середнього віку, яке має назву хронічного телогенового облисіння.

Телогенова алопеція

Термін “телогенове облисіння” означає випадіння незміненого волосся при передчасному переході фолікула волоса зі стадії анагена у стадію телогена [6, 7, 9]. Якщо на трихограмі виявляється, що значна кількість волосяних фолікулів передчасно вступає в фазу катагена, то обов’язково через 2–3 місяці наступає надмірне випадіння волосся. На деякий час волосся стає досить рідким, але після припинення дії патологічних факторів його ріст поновлюється. Телогенове облисіння іноді називають “симптоматичним”, бо дуже часто його причиною може бути лихоманка, стрес, гормональні кризи, призначення певних медикаментів, недостатнє харчування, вплив токсичних речовин. Післяінфекційний гіпотрихоз може виникнути після грипу, малярії, дифтерії, дизентерії, скарлатини, тифу тощо. Алопеція після гострого інфекційного захворювання починається через 8–10 тижнів, посилюється протягом 2 тижнів, а потім припиняється. Такий гіпотрихоз носить тимчасовий характер, і волосся відновлюється.

Хронічне телогенове облисіння досить часто плутають з жіночою андрогенетичною алопецією, за якої має перевагу фронтопарієтальне облисіння. Хворі на хронічну телогенову алопецію відзначають стійке та значне випадіння волосся з хвилеподібним перебігом протягом кількох років.

Лікування. Перш за все, при лікуванні телогенової алопеції необхідно відмовитися від ліків, що могли бути причиною випадіння волосся, спланувати повноцінне харчування, провести детоксикаційну терапію (метионін, унітіол), призначити гепатопротектори. Доцільним є призначення препаратів цинку, насамперед його комплексу з вітамінами. Зважаючи на те, що характерним симптомом дефіциту цинку є випадіння волосся та підвищена ламкість нігтів, призначають препарати цинку по 0,05 г 3 рази на добу протягом 3–6 місяців. У комплекс догляду за волоссям має входити шампунь “Фрідерм цинк”.

Анагенова алопеція