Депіляція
Техніка депіляції теплим воском. Для роботи необхідний віск (випускається в банках різного обсягу), однокамерний воскоплав, металевий шпатель, бавовняні смужки для зняття воску.
Після того як віск нагрівся до потрібної температури (вона обов'язково вказується в анотації до воску кожного виду), мета¬левим шпателем наносимо невелику кількість воску на шкіру за напрямком росту волосся максимально тонким шаром відповідно до розміру смужки для зняття воску. Прикладаємо смужку до воску, добре притискаємо її рукою, а потім різко відриваємо про¬ти росту волосся. Ту саму смужку можна прикладати 2-3 рази.
Якщо віск потрапив на інші ділянки шкіри, його легко зняти, прикладаючи смужку тканини. Якщо після депіляції на шкірі зали¬шився віск, його видаляють спеціальним розчинником. Для депіля¬ції практичніше використовувати смужки одного розміру: так лег-ше розрахувати кількість воску на визначену площу. Варто пам'ятати про те, що металевий шпатель легко нагрівається, тому потрібно періодично контролювати ступінь його нагрівання рукою.
Депіляція цього виду дає можливість повністю видалити не¬бажане волосся, у тому числі коротке і тверде; цей метод можна застосовувати при куперозі; він економічний і не вимагає особли¬вих навичок.
Недоліком є липучість воску.
Техніка депіляції гарячим воском дає змогу якісно видалити небажане волосся в ділянці пахв і зоні «бікіні».
Віск випускається у вигляді гранул, брикетів, дисків, причому форма випуску не впливає на якість воску.
Для роботи необхідно мати віск, однокамерний воскоплав, де¬рев'яний шпатель. Коли віск розплавиться до потрібної темпера¬тури, слід перевірити, чи переносить пацієнт цю температуру: капнути на шкіру крапельку воску. Потім за допомогою де¬рев'яного шпателя віск наносять товстим шаром за напрямком росту волосся довжиною 10-15 см (не більше), шириною до 3 см. Прикладіть 2-3 пальці до кінця смужки, щоб вони ніби приклеї-лися до воску, і різким рухом відірвіть смужку воску разом з волоссям. Якщо пальці погано приклеюються, протріть їх знежирювальним розчином, умочіть у віск і спробуйте ще раз. Можна ніби «підколупнути» смужку й ухопитися за краєчок.
Депіляція цього виду передбачає наявність певних навичок: важливо навчитися відчувати момент зняття воску: недотримати чи перетримати — однаково погано.
Депіляція гарячим воском дає змогу видалити найтвердіше волосся, обробити нерівні місця, вигини шкіри. Недоліком є мож¬ливість опіку клієнтів з чутливою шкірою.
Загальним протипоказанням для депіляції всіх видів є вира¬жений тромбофлебіт.
У деяких клієнтів після численних сеансів одного з видів вос¬кової депіляції розвивається ускладнення — «вросле волосся»: після депіляції волосся, що відростає, росте паралельно поверхні шкіри, начебто не може пробити шкірний покрив; при цьому фо-лікули запалюються.
Деякі фірми пропонують спеціальні засоби, що запобігають «вростанню» волосся.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Владимиров В., Зудин Б. Кожньїе й венерические болезни: Атлас. - М.: Медицина, 1980. - 288 с.
2. Дугін О. М., Слєпцов В. Б., Галайчук А. А. Збірник законо¬давчих та нормативних документів, що регламентують діяльність підприємств внутрішньої торгівлі. — К., 2004. — 304 с.
3. Калантаєвська К. А. Морфологія та фізіологія шкіри лю¬дини. — К.: Здоров'я, 1965. — 304 с.