Гострі розлади травлення. Диспепсія

Гострі захворювання органів травлення за частотою і тяжкістю займають одне з перших місць у структурі захворюваності і дитячої смертності. Це зумовлено анатомо-фізіологічними особливостями травного апарату, недосконалістю нейроендокринної регуляції, лабільністю обміну речовин, насамперед водно-сольового. Останнім часом гострі розлади травлення зустрічаються рідше і перебіг їх менш важкий у зв'язку з організацією раціонального вигодовування і догляду за дитиною, створенням нових продуктів дитячого харчування, удосконаленням методів діагностики і лікування цієї патології у дітей.

Термін «живлення» є фізіологічним поняттям, яке включає процеси підтримання основного обміну і побудови нових тканин, забезпечення росту і розвитку дитини. Розлад живлення може зумовлюватися порушенням приймання їжі, травлення, всмоктування в кишках, обміну в клітинах і тканинах.

Розрізняють гострі і хронічні розлади травлення і живлення.

В кінці XIX ст, віденський педіатр Віденгофер увів термін «диспепсія» для позначення захворювання дітей раннього віку у вигляді проносу і блювання, яке є функціональним порушенням травлення. Хронічні розлади живлення і травлення називають еіпотрофіями.

VIII Всесоюзний з'їзд дитячих лікарів (1962 р.) прийняв класифікацію гострих шлунково-кишкових захворювань дітей раннього віку.

Класифікація шлунково-кишкових захворювань дітей раннього віку

І. Захворювання функціонального походження

А. Диспепсія

1. Проста диспепсія

2. Токсична диспепсія

3. Парентеральна диспепсія (як самостійне захворювання його не реєструють)

Б.Дискінезії і дисфункції

1. Пілороспазм

2. Атонія різних відділів шлунка і кишок

3. Спастичний запор

4. Частковий ілеус

II. Захворювання інфекційного походження

1. Бактеріальна дизентерія

2. Амебна дизентерія (амебіаз)

3. Сальмонельоз

4. Кишкова інфекція (коліінфекція)

5. Кишкова форма стафілококової, ентерококової інфекції і інфекції, спричиненої грибами