Гострі інфекційні захворювання в дерматовенерології
Хломідії
Хломідії – це збудники урогенітальних хламідіозів. Основними формами хламідій є елементарні і ретикулярні тільця. Зрілою формою збудника урогенітальних хламадіозів є сферичне елементарне тільце (1980 р.)
Хламідна урогенітальна інфекція передається статевим шляхом. Нестатевий шлях передачі (забруднені інфікованими виділеннями руки, рушники, білизна) суттєвого епідеміологічного значення не мають, хоч також потребують уваги.
Клінічні прояви хломідної інфекції є урогенітального (біль, свербіння в сечовипускному каналі та виділення із статевих органів серозного або серозно-гнійного характеру) та екстрагенітального характеру (очна форма, суглобова, пораження лімфовузлів і т.д.).
Захворюваність на хломідійну інфекцію (дані по Коломийському ШВД):
2000 р. – 12 чол.
2001 р. (за 9 місяців) – 17 чол.
Лікування: Антибіотики тетрациклінового ряду тривалими курсами (тетрациклін, доксациклін, юнідокс, плюс неспецифічна терапія (вітаміни, імуномодулятори і т.д.).
Сифіліс
Сифіліс – найтяжча і найнебезпечніша недуга з групи венеричних хворіб.
Сифіліс – це хронічне рецидивуюче інфекційне захворювання, що уражає усі органи і тканини організму людини. Він передається, в основному статевим шляхом і на відміну від інших венеричних хворіб – внутрішньоутробно.
Історія сифілісу нараховує не одне століття. Та джерела його первісного походження не зовсім з’ясовані. Щороку у світі хворіє 20 млн. чоловік сифілісом і 100 млн. чоловік гонореєю.
Збудник сифілісу – бліда трепонема – одержала таке найменування тому, що погано сприймає забарвлення. Сифілісом заражаються переважно при випадкових статевих зносинах, рідше побутовим шляхом (через поцілунки, зубну щітку, губну помаду і т.д.).
Сифіліс виліковується після вчасного проведення повноцінної терапії. Такі пацієнти навіть мають здорове потомство.
Захворюваність на сифіліс по роках:
(дані по Коломийському ШВД)
1992 р. – 31 чол.
1994 р. – 50 чол.
1995 р. – 175 чол.
1996 р. – 269 чол.
1998 р. – 270 чол.
1999 р. – 122 чол.