Гостре і хронічне отруєння спиртом етиловим. Допомога при отруєнні

1. Тема: Гостре і хронічне отруєння спиртом етиловим. Допомога при отруєнні

2. Актуальність: Спирт етиловий в медичній практиці широко використовується. Але використовуючи алкогольні напої в побуті він приносить велику шкоду. По-перше, наносить шкоду здоров’ю, приводить до деградації людини, зниження інтелекту. Поступово виникає і соціальна деградація – втрата кваліфікації, роботи, сім'ї. В потомстві алкоголіків різні вади розвитку зустрічаються значно частіше. Пригнічені обставини в сім'ї алкоголіка веде до неправильного виховання і розвитку дітей, сприяє виникненню нервових і психічних розладів. Розповсюдження хронічного алкоголізму знижує моральні якості людини і сприяє різним негативним вчинкам. Ось чому для оздоровлення суспільства необхідно проводити як виховну роботу серед молоді, так і надавати лікувальну допомогу для лікування алкоголізму.

3. Мета:

Знати:

- Шкідливу дію спирту етилового на організм.

- Способи допомоги при гострому отруєнні алкоголем і алкоголізмі.

Вміти:

- Надати першу допомогу при гострому отруєнні алкоголем.

4. Матеріали для поза аудиторної самостійної підготовки студентів.

4.1. Міжпредметні зв’язки: Фармацевтична хімія.

4.2. Зміст теми. Згадування про спиртні напої були вже в давніх письменних джерелах. Були відомі способи одержання алкоголю. Згадується, що на початку розвитку людства прийом спиртного був колективним і поєднувався різними подіями.

В міру ускладнення соціальної структури суспільства вживання алкоголю стає все більш індивідуальним (індивідуальні мотиви, індивідуальне відношення до спиртного), в той же час збільшується число факторів, які обумовлюють зловживання ним.

При прийомі спиртних напоїв по мірі всмоктування алкоголю із ШКТ концентрація в крові збільшується. Найбільша концентрація алкоголю спочатку в печінці, потім він проникає в ЦНС, в підкоркові утворення, мозочок, потім в кору головного мозку, де зберігається найдовше. Малі дози проявляють збуджуючу дію. Великі дози алкоголю викликають гальмування кори і життєво важливих центрів довгастого мозку, що і зумовлює важкі розлади дихання і кровообігу – основну причину смерті при важких формах гострого алкогольного отруєння.

Резорбтивна дія спирту етилового проявляється, перш за все, впливом на ЦНС. Невеликі дози порушують умовно-рефлекторну діяльність. Спочатку послаблюються процеси гальмування в корі головного мозку, що зумовлює порушення пам’яті, критичне мислення, надмірної балакучості, рухливості. Потім алкоголь послаблює процеси збудження. Пригнічується вища нервова діяльність. Понижується розумова і фізична працездатність, суб’єктивно зникає почуття втоми, больової і інших видів чутливості.

Алкоголь не тільки зменшує збудливість центрів головного мозку, він знижує слух, гостроту зору, спотворює реакції на зовнішні подразники.

Під впливом алкоголю порушується діяльність підкоркових структур і стовбура мозку. Проявами цього є зникнення негативних емоцій, поява байдужості до неприємностей, тимчасове поліпшення настрою. Порушується терморегуляція: внаслідок розширення шкірних судин збільшується тепловиділення, що приводить до зниження температури тіла, хоча у людини залишається відчуття тепла. У міру наростання концентрації спирту в крові настає аналгезія, сонливість, згодом втрачається свідомість. Стадія наркозу переходить в агональну стадію.

При тривалому вживанні алкогольних напоїв виникає звикання до нього, психічна і фізична залежність.