Залози внутрішньої секреції. Їх коротка характеристика, фізіологічне значення. Поняття про тканинні гормони

План

1.Загальні відомості про залози внутрішньої секреції.

2.Гіпофіз

3.Шишкоподібне тіло та залоза.

4.Прищітоподібні залози.

5.За груднина залоза.

6.Надниркові залози.

7.Підшлункова залоза.

8.Статеві залози.

Ендокринними залозами (endo — усередину, сгіпо — ви¬діляю) є такі органи, тканини та клітини, які зумовлюють специфічні зміни в роботі інших органів, впливають на об¬мін речовин. На відміну від залоз зовнішньої секреції, ендо¬кринні залози не мають вивідних проток, у них формуються активні хімічні речовини — гормони — (hormao — збуд¬жую), які з міжклітинних щілин надходять у кров, лімфу або спинномозкову рідину.

До ендокринних залоз належать: гіпофіз, шиш¬коподібне тіло, щитоподібна залоза, прищитоподібні зало¬зи, загруднинна залоза, надниркові залози, ендокринна час¬тина підшлункової залози, внутрішньосекреторна частина статевих залоз. Підшлункова та статеві залози — це змішані залози: в них утворюються як секрети, так і інкрети — гор-мони.

Всі ендокринні залози функціонально пов'язані між со¬бою і становлять єдину систему. В цій системі провідна роль належить гіпофізу.

Гормони володіють специфічними особливостями та ви¬сокою фізіологічною активністю. Дія їх проявляється за найменших доз в концентраціях від 1О8 до 10-'2, на великих відстанях від місця утворення (дистантна дія). Кожний гормон впливає на відповідну функцію організму. В проце¬сі обміну гормони змінюються функціонально та структур¬но (швидко руйнуються тканинами, частково утилізуються клітинами організму, виводяться з сечею). Гормони є переносниками інформації між клітинами організму.

На організм людини гормони діють по-різному: зміню¬ють інтенсивність обмінних процесів, активність фермент¬них систем, впливають на гомеостаз, будову та функції ок¬ремих органів тощо. Гормони здійснюють регулюючу дію не лише на ті або інші органи, а й на самі ендокринні зало¬зи, тобто здійснюють хімічну регуляцію. Крім того, існує тіс¬ний взаємозв'язок гормонів і нервової системи, який має двосторонній характер. По-перше, залози добре іннервовані (мають безліч нервових закінчень) автономною нервовою системою, по-друге, секрет залоз діє через кров на нервову систему, тобто здійснює нейрогуморальну регуляцію. Інтен¬сивність інкреторного процесу в тій або іншій ендокринній залозі може бути підвищеною, при цьому утворюється і ви¬діляється у кров збільшена кількість гормону (гіперфунк¬ція), або зниженою — продукція гормону зменшена (гіпо¬функція).

Порушення функціонального стану та діяльності ендо¬кринних залоз призводить до ендокринних захворювань. У їхньому розвитку велике значення мають стресові ситуації, процеси, що відбуваються в періоди росту та розвитку орга¬нізму, особливо період статевого дозрівання.

Виявлення тих або інших функціональних змін у стані ендокринних органів проводять за допомогою суб'єктивних (загальний огляд нервово-психічного статусу) та об'єктив¬них (визначення стану шкіри і волосяного покриву, розмірів і форми кінцівок, скелета, обличчя і шиї, структури кісток, особливо черепа, основного обміну, рівня глюкози в крові. тощо) та спеціальних методів дослідження.