Клінічна картина радіаційного ураження. Допомога при ураженні
Після опромінення організму людини під час зовнішнього чи внутрішнього впливу радіації може виникнути тяжке захво¬рювання — променева хвороба. В її розвитку виділяють ряд синдромів, що свідчать про радіоактивне ураження окремих фізіологічних систем організму людини.
Церебральний синдром виявляється у вигляді підвищеного психічного та рухового збудження, інколи супроводжується непритомністю. Ці симптоми виникають та прогресують внаслідок променевого пошкодження клітин та судин головно¬го мозку. Збудження поступово змінюється апатією. З часом людина втрачає здатність координувати рухи, орієнтува¬тися у просторі та часі. Далі — судоми, зупинка дихання і смерть.
Шлунково-кишковий синдром виникає внаслідок ураження епітелію, що вистилає внутрішню поверхню кишечника. Клітини кишечника відповідають за всмоктування поживних речовин та рідини. Крім того, вони є бар'єром, який перешкод¬жає проникненню в кров різних мікроорганізмів, їх загибель порушує процеси всмоктування, що призводить до зневоднен¬ня організму і його інфікування кишковими бактеріями. Симптоми — біль у шлунку та кишечнику, швидка втрата ма¬си тіла, нудота, блювання, пронос, під час якого видаляється багато рідини. Порушується водно-сольовий баланс і настає смерть.
Кістково-мозковий синдром може бути в результаті різкого порушення кровотворення і кровообігу. Кістковий мозок відповідає за відтворення основних структурних компонентів крові — еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів. Радіоактивне ураження спричинює різке зменшення кількості кров'яних клітин, внаслідок чого розвивається анемія, з'являються кро¬вотечі.
Прояв та тяжкість перебігу променевої хвороби залежать від дози опромінення. Так, променева хвороба виникає при одно¬разовому опроміненні з експозиційною дозою 100 Р (1 грей). Найстрашніше те, що в момент опромінення людина нічого не відчуває і не знає, що зазнала тяжкої травми. Розрізняють чотири ступені тяжкості перебігу променевої хвороби, які залежать від отриманої дози.
/ ступінь — легкий. Виникає під час одноразового опромі¬нення дозою в 1—2 грей. // ступінь — середній. Розвивається під дією радіації в 2—4 грей. 77/ ступінь — тяжкий. Спричи¬нюється дією дози в 4—6 грей. Нарешті, IV ступінь — вкрай тяжкий. Спричинюється одноразовим опроміненням понад б грей. У перебігу променевої хвороби кожного ступеня можна виділити чотири періоди.
Період первинної променевої реакції. Виникає відразу після опромінення або впродовж 1—10 год. і триває від кіль¬кох годин до кількох діб. Характеризується збудливістю, роздратованістю хворого. Потім настає загальна слабкість, нудота, блювання, головний біль, підвищення температури тіла. Після цього спостерігається пригнічення психічної діяль¬ності.
Прихований період починається з моменту зникнення симп¬томів первинної реакції. Самопочуття хворого поліпшується, але він може скаржитися на загальну слабкість та зниження апетиту, неспокійний сон. Період прихованої дії триває кілька днів або тижнів. Чим коротший прихований період, тим важчі наслідки. В особливо важких випадках цей період відсутній.
Період загострення променевої хвороби характеризується проявом усіх ознак ураження: знову з'являються головний біль, безсоння, нудота, блювання, зростає загальна слабкість, виникають шлунково-кишкові розлади з сильним болем у животі, проноси, інколи з кров'ю. Температура тіла підви¬щується до 40 °С і довго тримається. На шкірі з'являються кро¬вовиливи та виразки. Спостерігаються кровотечі з внутрішніх органів, а через 2—3 тижні — випадання волосся. У цей період часто виникають такі інфекційні ускладнення, як ангіна, запа¬лення легенів, сепсис. При легкому та вкрай тяжкому ступе-нях ураження цей період триває недовго: у першому випадку швидко переходить у четвертий період, у другому — настає смерть.
Період одужання. Першою його ознакою є зменшення кровотеч і підвищення апетиту. Нормалізується температура, поліпшується загальний стан, збільшується маса тіла.
Під час опромінень невеликими дозами зовнішньої радіації чи вживання з їжею великої кількості радіонуклідів може виникнути так звана хронічна променева хвороба, її перебіг залежить від сумарної дози опромінення та локалізації ра¬діонуклідів у організмі. Першими симптомами є підвищена втомлюваність, роздратованість, зниження працездатності, погіршання пам'яті та порушення сну. Потім з'являють¬ся шлунково-кишкові розлади, кровотечі з ясен і носа, біль у кістках.
Смерть настає у випадку продовження споживання забруд¬неної радіонуклідами їжі чи перебування протягом тривалого часу на забрудненій місцевості. Зміна харчування і евакуація, як правило, сприяють одужанню.