Косметичні недоліки шкіри

Щоденна практика косметика ставить перед ним дві групи завдань: перша — гігієнічний догляд за шкірою обличчя; друга — корекція косметичних недоліків за бажанням пацієнтів.

1. ПОРУШЕННЯ ПІГМЕНТАЦІЇ

Ластовиння — це прояв генетичних особливостей пігментації шкіри, що успадковується за аутосомно-домінантним типом. З'яв¬ляється у дитячому віці чи юності, частіше в рудих або блонди¬нів у вигляді дрібних світло-коричневих плям на відкритих ділян¬ках шкіри обличчя, рук, спини (рис. 3.1). Під впливом сонячних променів кількість ластовиння збільшується, колір його стає яск¬равішим.

Для видалення ластовиння застосовують пілінг різних видів, шліфування шкіри мікрокристалами, відбілювальні креми, маски

Рис. 3.1. Ластовиння

для салонного і домашнього догляду. Пік лікування ластовиння припадає на осінньо-зимовий період. Обов'язкова умова успішної боротьби з ластовинням — використання сонцезахисних засобів протягом року, причому величина SPF повинна наростати у вес-няно-літній період.

Хлоазма — набуті плями коричневого ко¬льору, що розміщуються переважно на обличчі. Хлоазма має неправильні обриси і різ¬кі межі. Колір її підси¬люється під впливом УФ-променів. Причини виникнення хлоазми мо¬жуть бути різними. Най¬частіше — це ендокринні зміни в організмі вагіт¬них жінок, гінекологічні захворювання, хвороби печінки. Хлоазма може

зникати чи ставати менш помітною після усунення причини, що її викликала. Без цього усунути хлоазму косметичними засобами практично неможливо.

У сучасній косметології термін «хлоазма» перетворився на термін «мелазма», що підкреслює, таким чином, пігментне її походження.

Методи корекції: пілінг різних видів, механічне і лазерне шлі¬фування, відбілювальні процедури в салоні, обов'язкове застосу¬вання сонцезахисних засобів.

Депігментації — вогнищеве зменшення пігменту чи його пов¬на відсутність у шкірі. Причини цього явища на сьогоднішній день не з'ясовані. Для корекції застосовують камуфлювальний макіяж.

2. КУПЕРОЗ

Зовнішній вигляд шкіри багато в чому залежить від стану судин, які її живлять. Під впливом різних шкідливих факторів судини шкіри можуть розширюватися. Розширення може бути як тимчасовим, так і постійним. Постійно розширені дрібні су¬дини шкіри діаметром від 0,1 мм і більше називаються телеангі-ектазіями. Телеангіектазії, що розвинулися з артеріол, — тонкі, прямі судини яскраво-червоного кольору; що розвинулися з венул — трохи товщі, звивисті, синюшного кольору. Розрізняють кілька типів телеангіектазій: прості (лінійні), зірчасті («павуч¬ки») і плямисті.

Шкіра реагує на шкідливі зовнішні впливи печінням, поколю¬ванням, сверблячкою, іноді почервонінням і навіть запаленням. Почервоніння шкіри однорідні, без чітких меж і виникають, як правило, на щоках, носі, чолі, підборідді. Спочатку почервоніння і печіння можуть бути тимчасовими. Згодом судини розширюють¬ся і втрачають еластичність: почервоніння стає постійним та ін-тенсивнішим. Це і є та стадія куперозу, коли у людини розшире¬ні дрібні судини шкірного покриву.

Термін «купероз» є збірним, під ним розуміють такий стан шкіри обличчя, коли ми бачимо надмірну щодо впливу зовнішніх і внутрішніх подразників реакцію у вигляді почервоніння шкіри в поєднанні з уже наявними телеангіектазіями.

Купероз переважно розвивається у людей зі світлою шкірою. Захворювання супроводжується неприємним відчуттям печіння, тому може створити для людини труднощі у соціальному і про¬фесійному плані.