Кровообіг. Дихання

Основне значення системи кровообігу – це постачання кров’ю органів і тканин. Кров безперервно рухається по судинах. До системи кровообігу відносять серце і судини – кровоносні і лімфатичні.

Серце являє собою біологічний насос, завдяки роботі якого кров рухається по замкнутій системі судин. Кожну хвилину серце перекачує в кровоносну систему біля 6 л крові, в добу – більше 8 тисяч літрів, протягом життя (при середній тривалості життя 70 років) – майже 175 млн. літрів крові.

У людини є 2 кола кровообігу – велике і мале. Кров циркулюючи по великому колу кровообігу, забезпечує всі клітини організму киснем і поживними речовинами і забирає від них продукти обміну. Роль малого кола кровообігу в тому, що в капілярах легень забезпечується відновлення (регенерація) газового складу крові.

Тиск крові в різних розділах судинного русла неоднакове: в артеріальній системі він вищий, в венозній – нижчий.

Тиск крові – це тиск крові на стінки кровоносних судин, вимірюється в паска лях (1 Па = 1 Н/м2). Нормальний кров’яний тиск необхідний для циркуляції крові і постачання кров’ю органів і тканин.

Величина кров’яного тиску залежить від трьох основних факторів: частоти і сили серцевих скорочень; величини периферійного супротиву, тобто тонусу стінок судин, головним чином артерій і капілярів; об’єму циркулюючої крові.

Тиск крові визначають в артеріальних, венозних, капілярних судинах.

Розрізняють систолічний, діастолічний, пульсовий і середньо динамічний тиск.

Систолічний (максимальний) тиск – зображує стан міокарда лівого шлуночка. Воно дорівнює 13,3 – 16,0 кПа (100-120 мм рт. ст.).

Діастолічний (мінімальний) тиск характеризує степінь тонусу артеріальних стінок: 7,8 – 10,7 кПа (60-80 мм рт. ст. ).

Пульсовий тиск – це різниця між величинами систолічного і діастолічного тиску. В нормі 4,7-7,3 кПа (35-55 мм рт. ст.).

Середньо динамічний тиск дорівнює сумі діастолічного і 1/3 пульсового тиску. Середньо динамічний тиск виражає енергію безперервного руху крові і представляє собою постійну величину для даної судини.

Дихання – це сукупність процесів, в результаті яких відбувається вживання організмом кисню, його використання і виведення вуглекислого газу.

Дихання включає слідуючи процеси:

1.Зовнішнє дихання (вентиляція легень) – надходження повітря в повітроносні шляхи і обмін повітря між зовнішнім середовищем та альвеолами легень.

2.Дифузія газів між альвеолами і кров’ю.

3.Перенос газів кров’ю.

4.Дифузія газів між кров’ю і тканинами в тканинних капілярах.

5.Внутрішнє (тканинне) – споживання кисню клітинами і виділення вуглекислого газу.

Значення дихання.