Невідкладний стан - електротравма
Цікавість наших дітей, як відомо, безмежна. Але іноді вона стає небезпечною. А ми чомусь завжди надто впевнені, що з власною дитиною нічого "такого" не станеться і спокійно йдемо "на хвилинку" до сусідів, у магазин, залишаючи малюка наодинці з лихом .
Тому давайте облишимо наші невідкладні справи і поговоримо про те, як діяти, аби допомогти дитині, що потрапила в небезпеку й отримала електротравму. Чи справді ваш дім - фортеця?
"Мій дім - моя фортеця!" - кожен із нас з гордістю скаже про своє помешкання. Але погляньте на нього з іншого боку - проводи несуть у собі електроенергію, в трубах іде газ. Що вже й казати про безліч апаратури в кімнатах! Тепер наші діти, не вміючи читати й писати, іноді успішно "справляються" з відеомагнітофоном, телевізором чи комп'ютером. Але кожний із цих предметів містить у собі приховану небезпеку. Відомий дитячий письменник Януш Корчак, який був ще й дитячим лікарем, зауважив: "Дітей немає - є люди, але з іншими масштабами розумінь, іншим запасом досвіду, іншими покликами та почуттями. Пам'ятайте, що ми їх не знаємо".
А скільки трагедій відбувається, коли "майстри плазування по квартирі" у віці 8-10 місяців спокійно хапаються за оголені проводи, тягнуть їх до рота, де вони замикаються, запихають у розетку пальці, шпильки, цвяхи!
То ж подбайте про безпеку у своєму домі, уявно оглядаючи домівку очима зацікавленої дитини!
Виховуючи дитину і прищеплюючи їй необхідні навички безпечної поведінки в домівці, ми, перш за все, повинні самі щоденно, щогодинно, щохвилинно бути зразками. Ще один важливий нюанс для дорослих стосується того, що всі керівництва з виховання та догляду за дітьми наголошують: зробіть безпечним місце, де перебуває ваш малюк. Якщо тато з мамою легковажно поставляться до цього, то наслідки можуть бути дуже плачевними. І як стає прикро, коли з малюком саме через це трапляється лихо! Тому погляньмо довкола: чи всі розетки, вимикачі недоступні для ретельного дослідження наших чад, чи немає, часом, зверху неізольованих електричних шнурів або, приміром, настільної лампи, яка своєю яскравістю неодмінно приверне увагу маленького "чомучки". "Вітальна" загроза
Удар електричним струмом може бути коротким, таким що не є небезпечним для життя, але й може становити смертельну небезпеку. Саме таку загрозу несуть у собі ураження нервової, серцево-судинної та дихальної систем, або, як трактують лікарі, загальні зміни організму.
Говорячи про електротравму, найнебезпечнішим вважається струм такої сили, який може викликати фібриляцію серця (тобто, несинхронні посмикування м'язових волокон серця). Дія струму також викликає спазм м'язів усього тіла, і тому людина не може самостійно від'єднатися від провідника струму.
Найчастіше трапляються випадки ураження дітей "побутовим" електричним струмом змінної напруги від 110 до 220 В. Важкі електротравми від дії струму більше 1000 В трапляються значно рідше. При цьому, внаслідок шоку і змертвіння тканин, виникає загроза ушкодження головного мозку, серця і нирок. Взагалі, наслідки електротравми залежать від сили, тривалості дії і шляху проходження струму через організм. При ураженні блискавкою з'являється особлива небезпека незворотних змін головного мозку і серця.
У місці входу і виходу струму утворюються відповідні знаки, які розташовуються переважно на пальцях, кистях, у роті (на язику) і являють собою місцеві пошкодження тканин, навіть до змертвіння. Електричні опіки
Це особливий вид ушкодження тканин спрямованим потоком електронів, що виникає в місцях контакту і на шляху поширення електричного струму. Якщо при термічному опіку причинний фактор своєю високою температурою діє на тканини, прогріваючи їх ззовні, то електроопік утворюється внаслідок перетворення електричної енергії в теплову в самих тканинах.
Відомо з фізики, що електричний струм низької напруги поширюється по шляху найменшого опору, тобто по тканинах, які володіють хорошою електропровідністю, частіше в наступному порядку: нервова, судинна, м'язова системи, шкіра, жирова клітковина, сухожилля і кістки. При низьковольтних ураженнях площа електроопіку, як правило, не перевищує 1% поверхні тіла, хоча клінічні прояви загальної дії струму розвиваються практично в половини травмованих дітей.
Струм високої напруги поширюється в організмі по найкоротшому шляху, викликаючи значно важчі ускладнені ураження. Площа високовольтних опіків складає від 0,5-1 до 20-30% поверхні тіла, при них часто розвивається опікова хвороба, характерні супровідні й комбіновані ураження, ушкодження магістральних судин з некрозом м'язових тканин, що вимагають іноді ампутації кінцівки.