Онтогенез молочних залоз та пов’язаних з ним патологій
Наприкінці прес-конференції її учасники наголосили, що тільки спільними зусиллями держави, громадських організацій та провідних фармацевтичних компаній можна досягти значних успіхів у вирішенні проблеми, забезпечення онкохворих ефективним та безпечним лікуванням з використанням сучасних протипухлинних засобів, одним з яких є препарат Таксотер компанії «Авентіс», що дозволить подовжити і покращити якість життя хворим на рак молочної залози.
Висновок
Діагноз “рак” для будь-якої людини завжди звучить, як вирок. Скільки б ми, лікарі, не говорили про нові досягнення в лікуванні пухлин, про те, що є багато їх різновидів і дуже багато з них піддаються лікуванню й навіть виліковуються, такий діагноз важко сприймається хворими та їх близькими, оскільки поки що реальний стан лікування онкозахворювань і в Україні, і в Європі, і у світі далеко не оптимістичний.
На сьогодні онкопатології за рівнем захворюваності і смерт¬ності в усьому світі посідають одне з перших місць у загальних статистичних реєстрах, що характеризують рівень здоров’я населення. Спеціалісти Єврокомісії стверджують: кожен четвертий житель країн ЄС помирає від раку. Щороку від онкозахворювань помирають 837 тис. європейців і реєструються близько 4 млн нових випадків онкологічних захворювань.
Захворюваність на рак на 100 тис. населення становить: в Україні — 325, у Росії — 313,9, у Центральній та Східній Європі — 349 випадків. Слід зауважити, що ці показники включають число нововиявлених хворих на онкопатологію. Якщо ж ми порівняємо контингенти онкологічних хворих у 1993 і 2003 роках на 100 тис. населення, динаміка зростання вражаюча — 25,7%. На одну чверть зріс контингент онкологічно хворих за 10 років.
І, що дуже важливо, прогнози невтішні. Передбачається, що в 2010 році онкологічні захворювання зростуть ще на 25%. Це провокується багатьма чинниками: наслідки Чорнобильської катастрофи, високий рівень антропогенного забруднення довкіл¬ля, зміни способу життя населення. На сьогодні згідно з канцер¬реєстром в Україні на обліку перебувають 818 тис. осіб. Сумна тенденція зростання кількості хворих для нас зрозуміла, її треба сприймати як факт. Поширеність злоякісних новоутворень на території України коливається в дуже широких межах — від 230 до 475 випадків на 100 тис. населення. Найбільша кількість хворих реєструється в Кіровоградській, Миколаївській, Івано-Франківській областях.
Структура захворюваності на злоякісні новоутворення з ураженням органів в Україні така: пухлини травневого каналу — 23,8%, органів дихання — 14,2%, шкіри — 13,1%, молочної залози — 9,7%, жіночої статевої сфери — 9,7%.
Нині медики володіють потужним фаховим потенціалом, рівень кваліфікації вітчизняних онкологів досить високо оціню¬ється міжнародною медичною спільнотою. У клініках України проводяться складні операції, їхні успішні результати — зусилля не одного хірурга, а всієї лікарні, всього персоналу, що працює узгоджено та кваліфіковано. Так, за минулий рік було проведено 32926 хірургічних втручань, це 25% усіх виявлених онкохворих.
В Україні ще 1992 року створена і успішно працює спеціа¬лізована онкологічна служба. Система онкологічної допомоги населенню включає 45 онкологічних диспансерів, протипухлинних центрів та лікарень, в яких працюють 2296 лікарів-онкологів та радіологів. У лікувальних закладах розгорнуто 12300 ліжок, для лікування та диспансерного нагляду за онкологічно хворими залучено 728 онкологічних відділень та 2004 оглядових кабінети. Простежується чітка тенденція до створення в онкологічних закладах вузькоспеціалізованих відділень.Разом з тим слід констатувати, що рівень онкологічної допомоги населенню України все ще не відповідає реальним потребам та сучасним вимогам. Так, лише 60% первинних хворих охоплені радикальним лікуванням, одна з причин — його висока собівартість. За попередніми розрахунками фахівців, вартість лікування одного онкологічно хворого, включаючи встановлення діагнозу, терапевтичне, хірургічне та радіологічне лікування неза¬лежно від виду онкопатології, становить у середньому 15 тис. грн, а при гемобластозах (пухлинах кровотворної системи) — до 60 тис. грн. Проста арифметика показує: якщо тільки первинно хворих у 2003 році було зареєстровано 155 тис. 328 осіб, то для їх діагностики й лікування необхідно близько 3 млрд грн, тобто практично половина зведеного бюджету всієї галузі охорони здоров’я.
Таким чином, в Україні, як і в цілому світі, використання високих технологій та новітніх медикоментозних засобів у діаг¬ностиці та лікуванні онкохворих — високовартісний процес. Міжнародний досвід свідчить про те, що практично в жодній країні світу середній житель не в змозі самостійно покривати витрати на високоякісне та дороговартісне лікування. На допомогу хворому приходять громадські об’єднання, страхові фонди, благодійні організації. В усьому світі широко застосовується практика створення фондів на національному рівні, які існують за рахунок благодійних відрахувань приватних компаній, здебільшого тих, що своїм функціонуванням завдають шкоди здоров’ю людей та навколишньому середовищу.