Організм людини як біологічна система. Клітини людського організму

Знання будови і функцій людського організму доз¬воляє кожній людині свідомо дотримуватися науково обґрун¬тованих правил особистої і загальної гігієни, уникати різних за¬хворювань, бути здоровою, психічно і фізично розвинутою.

Щоб зберегти здоров'я, потрібно вивчити свій організм, процеси, що відбуваються в ньому, умови, що попереджають хвороби.

КЛІТИНИ ЛЮДСЬКОГО ОРГАНІЗМУ

Клітини — «цеглинки», з яких побудоване людське тіло. Усі живі організми, що живуть на нашій планеті, складають¬ся з клітин. У рослин, тварин і людини клітини — це мікроскопічні утворення, що мають усі найважливіші життєві властивості, са¬мовідтворення, саморегуляцію, єдність структури і функцій, істо¬ричний розвиток. Усі процеси, що відбуваються в клітинах на молекулярному рівні, подібні у всіх живих організмів, починаючи від простих одноклітинних і закінчуючи багатоклітинними вищи¬ми рослинами і тваринами. Організм людини складається з ве¬личезної кількості клітин, що відрізняються своїми розмірами, формою, величиною і функціями.

Вивчення клітини пов'язане з відкриттям і використанням мікроскопа. Клітинна оболонка була відкрита в XVII столітті англій¬ським фізиком Р. Гуком. Розглядаючи під мікроскопом тонкий зріз пробки, Гук помітив, що вона складається з комірок, розді¬лених перегородками. Ці комірки він назвав клітинами. Довгий час головною-частиною клітини вважали її оболонку. Н. Грю і М. Мальпігі (1671 p.), вивчаючи анатомію рослин, також знайш¬ли дрібні осередки, які називали клітиною. Вперше під мікрос¬копом деякі клітини тваринних організмів розглянув А. Левенгук (1674 p.). Однак рівень знань про клітину не мінявся до початку XIX століття. Лише через 200 років стало зрозуміло: головне в клітині — не стінка, а її вміст. Надалі, у міру вдосконалення мікроскопа і техніки мікроскопіювання, накопичувалися і відомості про клітини тварин і рослин. На їхній основі складалися уявлен¬ня про клітинну організацію всього органічного світу. У1883 р. англійський ботанік Роберт Броун. показав, що обов'язковим компонентом клітини є ядро.

У 1838 р. зоолог Т. Шванн затвердив найважливіше досяг¬нення теоретичної біології: клітина є елементарною одиницею будови і розвитку всіх рослинних і тваринних організмів. Зго¬дом клітинна теорія була багаторазово перевірена і доповнена багатьма новими фактами.

Німецький лікар Р. Вірхов довів, що поза клітинами немає життя, що головна складова частина клітини — ядро. Академік Російської АН Карл Бер відкрив яйцеклітину ссавців і встано¬вив, що всі організми починають свій розвиток з однієї клітини. Відкриття К. Бера засвідчило, що клітина не тільки одиниця бу¬дови, але й одиниця розвитку всіх живих організмів.

У наш час основні положення клітинної теорії формулюються в такий спосіб:

1. Клітина є структурною і функціональною одиницею, а та¬кож одиницею розвитку всіх живих організмів.

2. Клітині властивий мембранний стан.

3. Ядро — головна складова частина клітини.

4. Клітини розмножуються тільки розподілом.

5. Клітинна будова — свідчення того, що рослини і тварини мають єдине походження.

З клітинною теорією тісно пов'язані виникнення і розвиток цитології (від грецьк. «цитос» — клітина) — науки про будову, склад і функції клітини; цитогенетики—науки про передачу спад¬ковості на клітинному рівні.

Збільшення в 100 000 і більше, яке здатний давати електрон¬ний мікроскоп, дозволяє побачити найдрібніші деталі будови клітинних органоїдів.

Розмножуються клітини поділом навпіл.

Ядро — це «керуючий центр» клітини. Воно оточене захис¬ною стінкою — пористою ядерною мембраною. До складу ядра входить ДНК, на якій записаний генетичний код організму.