Основи особистої гігієни
Велике значення має поступове звикання до сонячно¬го опромінення. Знаходитися під сонцем спочатку слід 5—10 хв. Поступово час перебування під сонцем дово¬дять до 2—3 год. Після приймання сонячних ванн слід відпочити у затінку, а потім прийняти водні процедури (температура води 16—18°С).
Загартовування повітрям. Вельми благодійні для ор¬ганізму людини і повітряні ванни. При цьому на нього впливають не тільки різні за силою струмені повітря, а й сонячна радіація. Краще повітряні ванни приймати на території з зеленими насадженнями, яка віддалена від джерел забруднення повітря. Взимку загартовування по¬вітрям можна провадити у добре провітреному примі¬щенні. Повітряні ванни рекомендують сполучати з фізичними вправами.
Розпочинають загартовування за температури 20 °С протягом 15—20 хвилин. Тривалість наступних ванн по¬ступово збільшують до 1—2 год і продовжують приймати їх у холодний період року. Добре загартовані люди мо¬жуть приймати повітряні ванни за температури, нижчої від О °С, сполучаючи їх з швидкими рухами. Після повіт¬ряних ванн слід прийняти теплий душ і енергійно роз¬терти тіло.
Повітряні ванни за умови правильного їх застосуван¬ня поліпшують кровообіг і обмін речовин, сприяють роз¬витку опору до гострих респіраторних захворювань, під¬вищують тонус нервової системи. Однак тривалість по¬вітряної ванни визначається реакцією організму. Поява «гусячої» шкіри, ознобу або тремтіння є сигналом для припинення її.
За несприятливих метеоумов (дощ, мряка, високий або низький атмосферний тиск, сильний вітер) прийма¬ти повітряні ванни не рекомендується.
Загартовування водою. Водні процедури діють най¬більш ефективно і швидко. Це пояснюється тим, що во¬да має високу теплопровідність (у 28 разів більшу від теплопровідності повітря) і діє механічно, що зумовлює більш значне термічне подразнення порівняно з повіт¬рям такої самої температури. Термічне подразнення ре-цепторів шкіри, викликане водою, впливає на весь орга¬нізм, особливо на органи кровообігу, тканинне дихання, нервову систему.
Розпочинають загартовування водою вранці, одразу після сну і ранкової зарядки, яка сприяє рівномірному зігріванню тіла. Тривалість водних процедур має бути тим меншою, чим нижча температура води. Загартову¬вання водою провадять шляхом обливання прохолодною водою і обтирання мокрим рушником, мачулою або змо¬ченою холодною водою рукою. Спочатку обтирають верх¬ню половину тіла, після чого насухо витирають шкіру, потім нижню. Тривалість цієї процедури — 4—5 хв.
Дуже ефективне обливання, особливо холодною во¬дою. При цьому виникає спазм кровоносних судин шкіри з наступним їх розслабленням, що підвищує тонус нер¬вово-м'язового апарату і працездатність людини. Темпе¬ратура води спочатку повинна становити близько 30°С, потім її знижують до 15°С і нижче. Тривалість процеду¬ри — 3—4 хв.
Але найкраще діє на організм душ. Вплив цієї водної процедури зумовлений не лише температурою, а й механічною дією, внаслідок чого з'являється сильне збу¬дження нервової системи. Тому не рекомендують прий¬мати душ одразу після великого фізичного напруження. Тривалість душу— 1—2 хв. Температура води з початку загартовування має становити 30—35°С. Після душу треба ретельно витертися.
Ефективним заходом загартовування є купання у від¬критих водоймах. Розпочинають сезон купання і плаван¬ня ранньою весною за температури води не нижче 18 °С. Перед цим треба пройти медичний огляд. Спочатку при¬вчають організм до перебування у воді протягом 10—15 с, доводячи цей час до 15—20 хв. Кращий час для купан¬ня _ ранкові і вечірні години, не раніше ніж за 1—2 год після їди. Завдяки поступовому тренуванню можна буде купатися і плавати у воді температурою 15—5°С.
Фізична культура — важливий засіб розвитку люди¬ни, зміцнення її здоров'я. Постійне фізичне тренування сприяє збільшенню маси скелетної м'язової тканини. При цьому укріплюється серцевий м'яз, збільшується швидкість кровотоку, легенева вентиляція, яка сприяє збага¬ченню крові киснем і поліпшенню процесів обміну в ор¬ганізмі.В умовах технічного прогресу і неухильного зниження питомої ваги фізичної праці в діяльності людини основ¬не навантаження припадає на центральну нервову систе¬му та органи "чуття. В організмі людний, що веде мало¬рухомий спосіб життя і зайнята розумовою працею, з'яв¬ляються суттєві зміни: знижується збудливість кори ве¬ликого мозку, погіршується пам'ять, сповільнюється швидкість відповідних реакцій, швидше з'являються втома, відчуття в'ялості; можуть розвитися різні захво¬рювання — ожиріння, ішемічна хвороба серця, хронічний неспецифічний коліт, геморой, жовчнокам'яна хвороба.