Отити

Отогенні внутрішньочерепні ускладнення відносяться до тяжких життєвонебезпечних захворювань, які виникають у результаті проникнення інфекції з вуха у порожнину черепа при гострих і хїронічних середніх отитах. В минулому у переважній більшості причиною цих захворювань був хронічний гнійний епітимпаніт. Але починаючи з 70 – 80 років все частіше почав зустрічатися менінгіт при гострому гнійному середньому отиті.

За частотою зустрічаємості отогенних внутрішньочерепних ускладнень зараз на першому місці стоїть менінгіт, потім йдуть абсцеси великих півкуль мозку і мозочка, найрідше зустрічається тромбоз сигмовидного синуса і отогенний сепсис.Шляхи проникнення інфекції з середнього та внутрішнього вуха в порожнину черепа:

1. Гнійна інфекція попадає у порожнину черепа внаслідок руйнування кістки каріозним процесом. Цей шлях проникнення інфекції називається контактний чи за продовженням. Цей шлях характерний для хронічного гнійного середнього отиту. Інфекція при цьому проникає в мозкові тканини поверхнево, на глибину від 2 до 4 см від твердої мозкової оболонки.

2. Преформованими шляхами, тобто вже існуючими. Інфекція поширюється кістковими каналами, через які проходять венозні і лімфатичні судини, що сполучають між собою венозну і лімфатичну системи вуха і черепно-мозкових утворень.

3. З лабіринту (лабіринтогенний шлях) інфекція може розповсюджуватись впродовж внутрішнього слухового проходу, ендолімфатичними і перилімфатичними протоками. Всі ці утворення з”єднюють внутрішнє вухо з задньою черепною ямкою. У зв”язку з цим цей шлях інфекції може реалізуватися у вигляді абсцесу мозочка та тромбозу сигмовидного синусу.

4. Гематогенний (метастатичний) шлях – інфекція із вуха розповсюджується кровоносними судинами. Цей шлях грає основну роль при виникненні внутрішньочерепних ускладнень у хворих на гострий середній отит. Інфекція тут може розповсюджуватися у віддалені від вуха відділи мозку.

5. Лімфатичний шлях – інфекція від вуха розповсюджується лімфатичними судинами.

6. Розповсюдження інфекції крізь дегісценції, тобто крізь незарощені щілини в стінках барабанної порожнини.

7. Травматичний шлях проникнення інфекції. Це можливо у тому випадку, коли співпадає перелом основи черепа, що йде через верхню стінку барабанної порожнини, з наявністю у ній гострого чи хронічного гнійного запального процесу.

Етапи розповісюдження інфекції з вуха в порожнину черепа:

Першим етапом переходу інфекції в порожнину черепа є утворення екстрадурального або епідурального абсцесу, тобто накопичення гною між внутрішньою поверхнею скроневої кістки і твердою мозковою оболонкою. Якщо такий гнійник локалізується в ділянці венозної пазухи, тобто між її зовнішньою стінкою та кісткою, то він має назву перисинуозного абсцесу. У випадку переходу запального процесу на стінку венозної пазухи розвивається синусфлебіт та синусстромбоз.

Може бути і інтрадуральний абсцесс – нагноєння, який знаходиться на задній поверхні піраміди скроневої кістки. Накопичення гною в мозковому синусі також можна вважати інтрадуральним абсцесом.

Другий етап – проникнення інфекції в простір між твердою мозковою оболонкою і павутинною оболонкою головного мозку. В цьому випадку виникає субдуральний абсцесс.

Третій етап – проникнення інфекції в субарахноїдальний простір, що призводить до розвитку розлитого гнійного менінгіту.

Четвертий етап – залучення до гнійного процесу речовини мозку. Це призводить до утворення абсцесу великих півкуль мозку і мозочка.

Лікування хворих з отогенними внутрішньочерепними ускладненнями займаються оториноларингологи і нейрохірурги. Але в цьому повинні приймати активну участь невропатологи, терапевти, педіатри, інфекціоністи, окулісти.