Питання керування ліберальними системами охорони здоров'я
Ліберальна система охорони здоров'я – це система медичних технологій, а не медичних заснувань. Регулювання життєдіяльності таких систем - це в першу чергу керування технологіями: правовими, професійними (медичними), економічними (фінансовими) і ін.Зсуву акцентів у системі охорони здоров'я з державного рівня на регіональний, при своєрідному “параді суверенітетів” і багатополярності думок в обґрунтуванні конкретного прийому керування, а тим більше в прийнятті і реальному здійсненні конкретного управлінського рішення і передбачення його наслідків, виводить на перше місце наукові методи, що оперують строгими формалізованими критеріями доказів, що виключають двозначність тлумачень.
У цьому змісті, на наш погляд, теперішній стан соціальної гігієни й організації охорони здоров'я, як науки перетерплює в сучасних реформаторських реаліях глибоке переосмислення: йдуть незгасаючі дискусії і пошук не тільки адекватного сучасності назви науки і дисципліни, що вивчає суспільне здоров'я й охорону здоров'я, але у вчених виникає природне бажання сформувати в рамках цієї науки і наповнити її такими методами дослідження, за допомогою яких об'єктивно може бути відбита сутність сучасної фази суспільного здоров'я, форм і методів його вивчення, побудови систем забезпечення і керування такими системами і т.д.
Як видно, рух дослідницької думки у вивченні здоров'я населення, обґрунтуванні побудови і дослідження адекватних систем охорони здоров'я, методів керування такими системами показово може характеризувати історична динаміка наступних лінгвістичних конструкцій: “соціальна гігієна”, “радянська соціальна гігієна”, “соціальна гігієна й організація охорони здоров'я”, “суспільне здоров'я й охорона здоров'я”. По суті, у динаміку визначень проглядається глибина трансформації соціальної сутності, що прийнято узагальнено характеризувати категорією “здоров'я” - від узагальнених “політизованих” понять до категорій більш формалізованим з погляду наукових критеріїв. Це припущення опосередковане підтверджують бажання дослідників змінити й уточнити сутності і змісти наукових підходів, що вивчають суспільне здоров'я і прикладні форми його охорони. Складається враження, що дослідникам, у їхньому бажанні розкрити сутність такого явища як здоров'я, порию не вистачає чітких і зрозумілих формулювань, а в аргументах відсутні стандартні, кількісні і якісні, високо формалізовані критерії доказів.
Необхідність наповнення науки, що вивчає суспільне здоров'я й охорону здоров'я, сучасними методами, що оперують однозначними кваліметричними параметрами (не крім традиційного), викликає насущну потребу в більш визначеному відображенні цих змін у самій назві науки. Потреба ця трактує бажання одержання якісно нової назви науки, здатної досліджувати і відобразити якісно нову сутність і сучасний стан здоров'я населення, сучасних форм і змісту системи охорони здоров'я, сучасних методів керування такою системою.
Широке впровадження в галузь системи охорони здоров'я сучасних інформаційних технологій доповнює, а порию і докорінно змінює традиційні методи і форми керування. Необхідність удосконалювання організації управлінської праці і перекладу його на реально наукову основу - сьогодні як ніколи визначається насущними потребами охорони здоров'я в умовах проведених реформ.
Використовуючи сучасні технології, дослідникам представляється можливим будувати й аналізувати не тільки умоглядні моделі змістовної властивості, що більш властиво досліджуваним сутностям з низьким ступенем формалізації елементів, що складають ці сутності, але вкрай продуктивно і широко використовувати формалізовані методи дослідження, зокрема метод імітаційного моделювання.
90-і роки XX століття характеризуються впровадженням у практичну діяльність людини чергового покоління персональних комп'ютерів, так званих нейрокомпьютерів. Сучасні інформаційні технології дозволяють реалізувати методи нечіткої логіки у виді експертних систем з нечіткими правилами, моделювати динамічні процеси з нечітко описаною математичною моделлю, використовувати могутні функції встановлення залежності між різними параметрами, вирішувати задачі, для яких поки не знайдені формальні методи й алгоритми, а вхідні дані неповні, зашемлені і суперечливі. До таких систем, зокрема, відносяться соціально-економічні структури. Проте, для обличчя, що приймає управлінське рішення в сучасному світі інформаційних технологій, з'являється реальна можливість відносно просто змоделювати відповідний об'єкт або систему і “обіграти” практично будь-яку ситуацію в цьому керованому об'єкті (системі).
Слід зазначити, що моделювання системи охорони здоров'я і зокрема економічної ефективності діяльності різних заснувань, включаючи лікувально-профілактичні, являє собою приклад розв'язуваної, але важко формалізованої, з погляду математики, задачі. Справа тут не стільки в складності реальної системи охорони здоров'я з її економічними визначальними, скількох у принциповій нечіткості більшості даних необхідних для моделювання.Усе вищевикладене вимагає подальшого пояснення і пророблення, розкриває безліч не вирішених проблем і визначає широке поле для глибоких наукових досліджень в області керування соціально - економічними системами, зокрема системи охорони здоров'я, із застосуванням сучасних методів побудови і використання імітаційних моделей.