Рак легень

Стадія 3 Т3 N0-1 Мо, Т0-3 N2М0

Стадія 4 Т0-3 N0-2 М1

Приклади формулювання діагнозу.

1. Центральний дрібноклітинний рак правої легені з пораженням верхньодольового і головного бронхів, плеври правої легені з метастазами в печінку, головний мозок.

2. Периферичний рак (аденокарцинома) IV сегмента лівої легені з метастазами в лімфатичні вузли середостіння, лівої надключичної ділянки (Т2 N 2М1).3. Плоскоклітинний рак верхньодольового бронха з ателектазом верхньої долі і метастазами в бронхопульмональні і трахеобронхіальні лімфатичні вузли (Т2 N 1М0)

4. Бронхоальвеолярний рак лівої легені, дифузно – вузлова форма, з ураженням нижньої долі (Т2 N 0М0).

Клініка. Симптоматика раку легень визначається локалізацією пухлини в легені, розповсюдженістю процесу і відсутністю захворювань, які часто передують розвитку раку легень.

При периферичному раку ранніми симптомами є: кашель (спочатку сухий, потім з незначним харкотинням), біль в грудях на стороні пораження (60 – 70%). В міру прогресування процесу в клініці захворювання з’являються симптоми, зв’язані з пораженням великих ділянок бронхолегеневої тканини, проростанням в органи середостіння, грудної стінки, діафрагми, розвитком специфічних плевритів, розпадом пухлини, з виявленням метастазів, наростанням пухлинної інтоксикації. Інколи прямими клінічними ознаками раку легень є збільшені лімфовузли надключичних ділянок, параліч гортані у зв’язку з ураженням поворотного нерва, поява метастазів в підшкірній клітковині, патологічні переломи кісток. Особливе місце в клініці раку легень займають перанеопластичні синдроми, які можуть спостерігатися на початкових етапах росту пухлини, остеоартропатії, синдром “барабанних паличок”, гінекомастія, ревматоїдний синдром, гіперкальціємія, гіпонатріємія, що зв’язано з продукцією при раку легень гормоноподібних речовин.

Рентгенологічне дослідження навіть при безсимптомному перебігу дозволяє запідозрити пухлинний процес: виявляють пухлинні вогнища, ознаки порушення бронхіальної прохідності, симптоми вторинних пневмонічних змін навколо пухлини в легеневій тканині, збільшені лімфатичні вузли в корені легень і середостінні.

Бронхіолоальвеолярний рак відзначається порівняно повільним перебігом. Хворі відмічають кашель, біль в грудях, задишку. Інформативний рентгенологічний метод з допомогою якого виявляють периферичну пухлину, множинні пухлинні вузлики або пневмонієподібні зміни легень. Методами верифікації пухлини служить дослідження харкотиння на пухлинні клітини і трансторакальна пункційна біопсія.

Діагноз і диференціальний діагноз. В діагностиці раку легень використовується комплексне рентгенологічне дослідження, яке передбачає використання рентгенографії, томографії, пневмомедіастінографії, ангіопневмографії, комп’ютерної томографії, або томографії на основі ядерно-магнітного резонансу.

Для оцінки вентиляції легень застосовують радіопневмографію з Хе133, що дозволяє виявити ділянку зниженої пневматизації в різних зонах легень.

Бронхоскопія дозволяє провести цитологічне і гістологічне дослідження, встановити розповсюдження пухлини по бронхіальному дереву. З інших ендоскопічних методів використовують медіастіноскопію і торакоскопію. Медіастиноскопія показана при виявленні в середостінні збільшених лімфатичних вузлів, підозрілих на метастази. Торакоскопія дозволяє виключити метастатичне пораження плеври, полегшує диференціальну діагностику з мезотеліомою плеври. При лікуванні хворих з раком необхідна чітка гістологічна або цитологічна діагностика. В складних для діагностики випадках певне значення має систематичне дослідження харкотиння на атипові клітини. Завершальною процедурою у випадку неясного діагнозу в окремих випадках стає діагностична торакотомія.

В останні роки широке застосування отримали радіоімунологічні тести і визначення раково – ембріонального антигену (РЕА), кальцитоніну і β2 – мікроглобуліну, концентрація яких в крові хворих на рак легень значно перевищує нормальну концентрацію.