Раптова серцева смерть. Фактори ризику та профілактика
Клінічна термінологія раптової серцевої смертності
У класифікації серцево-судинних захворювань, яка була прийнята на VI Національному конгресі кардіологів України, поняття "раптова серцева смерть" (РСС) відображене й узгоджене з Міжнародною класифікацією хвороб (МКХ)
Х перегляду.
Код МКХ-Х
146.1 — раптова серцева смерть (аритмічна) — смерть, що настала у строки до 1 год після появи перших симптомів захворювання або суттєвого погіршення стану пацієнта на фоні стабільного хронічного перебігу захворювання:
- з відновленням діяльності серця
• фібриляція передсердь
• асистолія
• електромеханічна дисоціація (визначається за можливості)
- раптова серцева смерть (необоротна)
• фібриляція передсердь
• асистолія
• електромеханічна дисоціація (визначається за можливості)
- зупинка серця (смерть, що настала пізніше ніж через 1 год після появи чи посилення симптомів захворювання)
145.0 — з відновленням діяльності серця
146.9 — зупинка серця (необоротна).
Попередження раптової серцевої смерті
Під “первинною профілактикою” клініцисти розуміють терапевтичні заходи, які здійснюють з метою уникнення РСС у пацієнтів, у яких, незважаючи на захворювання серця, ніколи не реєстрували злоякісні шлуночкові тахіаритмії; під “вторинною профілактикою” — заходи для запобігання РСС у хворих, реанімованих після епізоду РСС чи після перенесених епізодів життєво небезпечних аритмій серця.У дослідженнях, які за обсягом та дизайном відповідають критеріям доказової медицини, здатність зменшувати ризик РСС у пацієнтів після інфаркту міокарда (ІМ) переконливо доведена для β-адреноблокаторів, інгібіторів антгіотензинперетворюючого ферменту (ІАПФ) і статинів, а у пацієнтів із серцевою недостатністю (СН) — для ІАПФ (еналаприлу, каптоприлу, лізиноприлу та ін.), β-адреноблокаторів (метопрололу, бісопрололу, карведилолу) та антагоністів рецепторів альдостерону (спіронолактону). Поряд з ефективним усуненням шлуночкового порушення ритму (ШПР) деякі препарати класу ІС збільшували ризик РСС за тривалого лікування. Сучасним методом запобігання РСС з найбільш переконливими доказами ефективності у пацієнтів з груп високого ризику є імплантація кардіовертера-дефібрилятора (ІКД).
Оцінка ефективності антиаритмічної терапії
Холтерівське моніторування (ХМ) використовують не тільки для верифікації ризику РСС, а й для оцінки ефекту антиаритмічної терапії. Найчастіше в клінічній практиці застосовують критерії ефективності антиаритмічної терапії, запропоновані Хоровіцем та Лауном: