Рентгеноскопія і рентгенографія
У системах комп'ютерної рентгенографії засобом поглинання рентгенівського випромінювання, що генерується стандартною рентгенографічною системою (вітчизняного або імпортного виробництва) і проходить крізь тіло пацієнта, є фосфорна пластина, розміщена в касеті стандартного розміру, яка замінює звичайну рентгенівську плівку. Одержувана в результаті радіографічної експозиції латентна (схована) форма зображення сканується (зчитується) променем лазера пристрою сканування, що у свою чергу пересилає цифрові дані в станцію обробки і візуалізації цифрових зображень. Наприкінці цього досить швидкого процесу (менше хвилини) фосфорна пластина ініціалізується могутнім джерелом світла, яке встановлюється в пристрої сканування, і готова до наступної радіографічної експозиції.
Експозиційна широта системи комп'ютерної радіографії приблизно 10 000 : 1 , набагато ширше, ніж у будь-якої пари екран-плівка.
Це означає, що проблеми пере- і недоекс пози ції пішли в минуле. Це також означає збільшення кількості діагностичної інформації при обстеженні доти, поки експозиційна доза перевищує невід'ємний рентгенівський квантовий шум (до речі, це правило існує і для пари екран-плівка).Системи комп'ютерної рентгенографії створюють цифрові зображення, що можуть бути переслані користувачу за допомогою електронних мереж або збережені в електронному архіві рентгенівського відділення лікувальної установи.
Незважаючи на те, що методу комп'ютерної рентгенографії близько 20 років, інтерес до нього і зараз залишається на високому рівні й у такий спосіб спонукає фірми-виробники систем комп'ютерної рентгенографії вкладати інвестиції в дослідження і впровадження нових систем, методів і властивостей. Так, наприклад, у результаті спільних розробок компаній Siemens і Agfa з'явилася нова технологія Needle Phosphor Technology виготовлення фосфорних пластин (пластин на запам'ятовуючих люмінофорах). На відміну від методів нанесення фосфору на пластину у вигляді пудри, нова технологія припускає використання масиву кристалів (голок) фосфору на пластині, що дозволить у свою чергу збільшити просторове розрізнення (до 10, а в перспективі до 15-20 лінійних пар на дюйм) при одночасному зменшенні рентгенівського квантового шуму. Нові технології дозволяють застосовувати системи комп'ютерної рентгенографії не тільки в традиційній рентгенографії , але і мамографії. Однією з переваг цифрових технологій Agfa є розробка і застосування запатентованого унікального алгоритму обробки зображення і підсилення контрасту MUSfCA, що дозволяє одержати зображення з оптимальною діагностичною якістю при істотному зниженні дози, одержуваної пацієнтом при обстеженні. Agfa розробляє і робить високонадійні системи комп'ютерної рентгенографії ADC Compact, ADC Compact Plus, ADC Solo, підкреслюючи при цьому перевагу концепції комп'ютерної рентгенографії - широкі експозиційні межі й експозиційну широту, параметри, які гарантовано забезпечують одержання високої якості діагностичного зображення для кожної експозиції, наприклад, деталі м'яких тканин і кісткових структур добре помітні на діагностичному зображенні, отриманому в результаті однієї експозиції. Цифрові рішення Agfa дозволяють цілком виключити фотопроцес з рутинної практики лікаря-радіолога і перейти від плівкових технологій до цифрових. Як і в інших сучасних медичних діагностичних пристроях, пристрої Agfa адаптовані для обміну медичними зображеннями в стандарті DICOM.
2. Рентгеноскопія
Рентгеноскопія (рентгенівське просвічування) — класичне визначення — метод рентгенологічного дослідження, при якому зображення об'єкта одержують на флюоресцентному екрані.
З моменту відкриття рентгенівського випромінювання для рентгеноскопії застосовувався флюоресцентний екран, який представляв із себе в більшості випадків лист картону з нанесеним на нього спеціальним флюоресцуючою речовиною. У сучасних умовах застосування флюоресцентного екрану не обґрунтовано в зв'язку з його малою світністю, що змушує проводити дослідження в добре затемненому приміщенні і після тривалої адаптації дослідника до темряви (10-15 хвилин) для розрізнення малоінтенсивного зображення. Замість класичної рентгеноскопії застосовується рентгенотелевізійне просвічування, при якому рентгенівські промені потрапляють на УРІ (підсилювач рентгенівського випромінювання), до складу останнього входить ЕОП (електронно-оптичний перетворювач). Одержуване зображення виводиться на екран монітора. Висновок зображення на екран монітора не вимагає світлової адаптації дослідника, а так само затемненого приміщення. На додаток, можлива додаткова обробка зображення і його реєстрація на відеоплівці або пам'яті апарата.
Також рентгенотелевізійне просвічування дозволяє істотно знизити дозу опромінення дослідника за рахунок винесення робочого місця за межі кімнати з рентгенівським апаратом.
Головною перевагою перед рентгенографією є факт дослідження в реальному масштабі часу. Це дозволяє оцінити не тільки структуру органу, але і його зміщуваність, скорочуваність або розтяжність, проходження контрастної речовини, наповнюваність. Метод також дозволяє досить швидко оцінити локалізацію деяких змін, за рахунок обертання об'єкта дослідження під час просвічування (багатопроекційне дослідження). При рентгенографії для цього потрібно проведення декількох знімків, що не завжди можливо (пацієнт пішов після першого знімка не дочекавшись результатів; великий потік пацієнтів, при якому робляться знімки тільки в одній проекції).