Ринок медичних послуг в Україні: проблеми і перспективи
Серед ефективних підприємств можна назвати такі: Ютас (Київ), БЕТА (Кіровоград), Донікс (Донецьк), Сольвейг (Київ), Ескуал-39 (Київ), ДХ-системи (Харків), Метекол (Ніжин), ВАБОС (Київ) та ін.
Якщо на ринку медичних товарів приблизно 75% припадає на частку фармацевтичних засобів і близько 25% становлять медичні послуги, то питома вага супутніх цій галузі товарів - 5%, а це немало. Під супутніми товарами маються на увазі перев'язувальні матеріали (марля, бинти, вата); гіпсобинти, шприци, системи для переливання крові, термометри, гірчичники; гумові технічні медичні вироби (рукавички, піпетки, спринцівки, грілки) та багато іншого. За оцінками зарубіжних експертів, потреба населення України в такому медичному товарі, як вата, наприклад, становить 400 тонн на місяць, реальна ж насиченість - 200 тонн, тобто вдвічі менше від необхідного. І це при тому, що саме з ватою
справи не найгірші. Сьогодні в Україні один реальний виробник вати - Черкаська "Гідровата", яка випускає найменування "Вата пресована" задовільної якості. Отже, присутність на ринку вати імпортного виробництва цілком виправдана. Це, передусім, вата турецького виробництва.
Монополістом у галузі виробництва гіпсобинтів сьогодні є Івано-Франківський цементно-шиферний комбінат. Марлі в Україні не виробляють, і надходить вона в основному з Росії. Лейкопластир, що є на ринку, надходить з Росії, Чехії, США. Найбільший виробник шприців в Україні, безумовно, Білгород-Дністровський завод, але задовольняє він лише половину потреби населення у шприцах. Вважають, що шприци імпортного виробництва кращої якості, мають виграшний дизайн, конкурентоспроможні ціни. На українському ринку є шприци з Польщі, Словаччини, Німеччини. Не можна не відзначити, що стосовно якості систем для переливання крові, які випускає вищезазначений завод, то вона набагато краща за імпортну. На ринку є також системи для переливання крові німецького виробництва. Кетгут (шовний матеріал, який застосовують для операцій на внутрішніх органах) виробляє Полтавський м'ясокомбінат і "Біополімер". Беззастережним монополістом у сфері виробництва всього спектру гумових технічних виробів є "Київгума". Гірчичники надходять з Молдови і фасуються у Дніпропетровську.
Таким чином, у цьому секторі ринку - значна частка імпортних товарів. Ситуація у виробничій сфері супутніх медичних товарів не набагато відрізняється від тієї, що склалася у фармакологічній галузі. Проблеми, характерні для економіки в цілому (брак оборотних коштів у виробника, купівельна неспроможність споживачів як державного (лікарні, приміром), так і приватного рівня), позначилися й тут.Фірм, які займають стійке становище на цьому ринку, у Києві не більше десяти, серед них АТ "Медицина", "Технокомплекс".
Прикладом успішного підприємства може бути така структура, як Торговий дім "Кампус Коттон Клаб". Зробивши 4 роки тому ставку на власне виробництво бинтів, спеціалісти ТД не помилилися. Сьогодні ТД "Кампус Коттон Клаб" - найбільший виробник бинтів і постачальник марлі в Україні (їх частка на ринку перев'язувальних матеріалів - не менше 25%). За деякими іншими найменуваннями - це участь у виробництві, розфасуванні та пакуванні товарів (наприклад, виготовлені в Іспанії тести з визначення вагітності) й реалізація під власною торговою маркою.
Специфіка напряму, вибраного цією організацією, в тому, що замовнику надається повний асортимент супутніх медичних товарів. Існують у номенклатурі продукції, яку пропонує ТД, і унікальні в Україні найменування. "Кампус Коттон Клаб" має 24 філіали на території всієї України. Усі філіали керуються єдиною ціновою політикою і реалізують товар у регіоні за такою ж ціною, як і в Києві. До всього вищесказаного варто додати, що через деякий час ТД "Кампус Коттон Клаб" має намір запустити в дію власний завод з виробництва вати.
Щоб не програти в цьому секторі ринку, необхідно підтримувати значні обсяги виробництва (закупівлі) та значні обсяги збуту. На відміну від того, як було кілька років тому, сьогодні кількість замовлень від бюджетних організацій (лікарень) зведена мало не до мінімуму через відсутність у них обігових коштів.
3. Пропозиції до розв'язання проблеми
- перехід до страхової медицини;
- введення посади медичного менеджера;
- розробка законодавства.