Санітарна освіта
Метою санітарно-освітньої роботи є розповсюдження се¬ред населення, в тому числі серед хворих, гігієнічних знань, які повинні охопити всі розділи гігієни (харчування, житла, праці, сус¬пільної, особистої тощо), пояснювати шкідливий вплив алкоголю, куріння, навчати надавати першу допомогу при нещасних випадках (травмах, отруєннях, опіках, обмороженнях) І захворюваннях.
Санітарна освіта - обов'язковий розділ діяльності кожного ліку¬вально-профілактичного закладу, професійний обов'язок кожного медичного працівника лікарні й поліклініки.
За допомогою санітарної освіти медичні працівники лікуваль¬но-профілактичних закладів можуть впливати на: 1) запобігання захворюванням (методом пропаганди здорового способу життя); 2) раннє звертання за медичною допомогою (методом пропаганди заходів первинної профілактики окремих захворювань); 3) строк видужання (в процесі постійного лікарняного спостереження); 4) ефективність лікування і відновлення працездатності (реабілі¬тації); 5) повторну госпіталізацію (методом пропаганди заходів вто-ринної профілактики).
Таким чином, санітарно-освітня робота в діяльності лікуваль¬но-профілактичних закладів - один із основних інструментів профі¬лактики, що безпосередньо впливає на ефективність лікувальної і профілактичної роботи й тим самим - на економічні показники охорони здоров'я.
Крім цього, відомо: практика, що склалась за багато років, недо¬статньо враховує нові завдання, які стоять перед охороною здоров'я, сучасні форми медичного обслуговування, розвиток спеціалізованої медичної допомоги, подальший розвиток методу диспансеризації, особ¬ливості технічного прогресу, засобів інформації, підвищення санітар¬ної і загальної культури населення. Деякі питання гігієнічного на¬вчання і виховання в діяльності лікувально-профілактичних закладів ще не розроблено, Інші вимагають уточнення й оптимізації.
У санітарно-освітній роботі виділяють три основні ланки: сані¬тарна освіта в поліклініках, на дільниці, в стаціонарі. Проводиться ця робота серед окремих контингентів: у поліклініках - серед здо¬рових людей, людей під загрозою хвороби та хворих; на дільниці -серед населення, хворих і їх близьких; в стаціонарі - серед хворих і відвідувачів,
З окремими контингентами населення санітарно-освітня робо¬та проводиться за певними методиками. Із здоровими - цільова інформація; з хворими диференційно: при гострих захворюваннях — обов'язковий мінімум інформації, при хронічних захворюваннях (дис-пансерних) — курс очно-заочного навчання; з хворими в стаціона¬рі - гігієнічне навчання госпіталізованих тощо. Тому серцевиною змісту санітарно-освітньої роботи медичного персоналу серед насе¬лення повинна бути пропаганда здорового способу життя. Пропаганда здорового способу життя включає широке коло гігієнічних питань: 1) гігієна праці; 2) гігієна відпочинку, в тому .числі достатній сон; 3) гігієна побуту, в тому числі гігієна житла; 4) профілактика отруєнь в тому числі засобами побутової хімії, бо¬ротьба з виробничим шумом тощо; 5) фізкультура, спорт, туризм; 6) загартовування; 7) раціональне харчування; 8) особиста гігієна; 9) боротьба з шкідливими звичками - курінням, зловживанням алкоголем, наркотиками тощо.
Пропаганду здорового способу життя потрібно розглядати як базис багатопланової й ефективної профілактики широкого кола захво¬рювань, в тому числі тих, боротьба з якими найбільш актуальна: серцево-судинні, злоякісні новоутворення, захворювання обміну тощо.
Санітарно-освітня робота є обов'язковим розділом роботи палатної медичної сестри. Рекомендуються такі форми санітарно-освітньої роботи: бесіди з хворими, випуск санітарних бюлетнів, складання інформаційних листків, оформлення тематичних папок, надання допомоги лікарю в проведенні лекцій, демонстрація слайдів на медичну тему.
Медичні сестри повинні брати участь у створенні й роботі бібліотечного відділення. Відомо, що для створення бадьорого на¬строю у хворих, впевненості у видужанні необхідна і добре підібра¬на на різні теми медична література.
Цікавість у хворих можуть викликати тематичні папки, що складаються з листівок, вирізок з газет, ілюстрацій на визначену тему, наприклад, про шкідливість куріння, аборту, запобігання СНІДу, користь загартовування організму.
Проводити бесіди потрібно доступною мовою, без використан¬ня складної медичної термінології, з різноманітними цікавими при¬кладами з особистого досвіду. Мета бесіди — допомога хворим запо¬бігти деяким захворюванням, засвоїти принципи надання першої медичної допомоги при відмороженнях, опіках, отруєннях, травмах, втраті свідомості, правила і методи проведення штучного дихання. Бесіди повинні бути недовгими, цікавими, корисними, їх проводять протягом 15-20 хвилин з окремими хворими чи групою хворих ста¬ціонару, що складається з 3-Ю людей з однаковими захворювання¬ми або хворими окремих палат.З дітьми, що видужують, проводять 10-15-хвилинні бесіди з пи¬тань дотримання особистої гігієни, загартовування організму. Цей матеріал доцільно супроводжувати демонстрацією слайдів, відеофільмів і мультфільмів. Матеріал засвоюється краще, якщо бесіди проводять в навчальних кімнатах, їдальнях, холах. У палатах заняття допускають тільки з хворими, яким рекомендовано суворий ліжковий режим.