Зворотний зв'язок

Фізіологічне та гігієнічне значення води. Гігієнічні вимоги до питної води

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, причина приблизно 80% усіх захворювань пов'язана з якістю питної води. Внаслідок споживання недоброякісної питної води кожного року близько 25% населення, особливо дитячого, піддаються ризику захворювань

Питна вода в Україні є об'єктом пильної уваги санітарно-епідемологічноі служби. Держсанепідслужба здійснює вибірковий лабораторний контроль за якістю питної води та води поверхневих водойм згідно Із розробленими планами.

Як відомо, якість питної води централізованих систем водопостачання залежить від якості води во-доджерел, ефективності технологій водопідготовки та методів очищення питної води, санітарно-технічного стану водопровідних мереж. Аналізуючи санітарно-гігієнічну та епідемічну ситуацію на території держави, можна констатувати, що практично всі поверхневі, а в окремих регіонах і підземні води за рівнем забруднення не відповідають вимогам стандарту. Водночас наявні очисні споруди, технології очищення та знезаражування питної води неспроможні очистити ІІ до рівнів показників безпеки

Гігіенічні вимоги до якості питної води за ДСАНПІН включають безпеку в епідемічному відношенні, нешкідливість хімічного складу, сприятливі органолептичні властивості та радіаційну безпеку. Мікробіологічні показники безпеки питної води доповнені показниками термостабільних кишкових паличок, патогенних мікроорганізмів і числом коліфагів, котрі мають бути відсутні відповідно в 0,1 л, 1 л, 1 л. На відміну від ДЕСТ № 2874-82 ДСАНПІН включає паразитологічні показники безпеки питної води: патогенні кишкові найпростіші та кишкові гельмінти у 25 л досліджуваної води мають бути відсутні. За токсикологічними показниками нешкідливості хімічного складу питної води серед неорганічних компонентів додано барій і нікель на рівні 0,1 мг/л. Для миш'яку, селену, свинцю норматив збільшився в 5, 10, 3 рази відповідно і становить на рівні рекомендації ВООЗ. Нормативи для нітратів та фтору залишились незмінними. ДСАНПІН включають органічні компоненти (суму тригалометанів, хлороформ, дибромхлорметан, тетрахлорвуглець, суму пестицидів) та інтегральні показники (окислюваність і загальний органічний вуглець). Серед органолептичних показників - хлорфеноли на рівні 0,0003 мг/л. Загальна об'ємна активність ?-випромінювачів повинна становити 60,1 Бк/л, ?-випромінювачів - 1,0 Бк/л.

Станом на 01.01.2003 р. під наглядом Держсанепідслужби перебувало 21216 джерел централізованого водопостачання, вт. ч. 1120 комунальних, 5769 відомчих, 8346 сільських, 22 міжрайонні водопроводи І 132288 джерел децентралізованого водопостачання' 127126 колодязів, 3966 артезіанських свердловин, 1196 каптажів.

Кількість водопроводів, що не відповідають санітарним нормам, залишається на рівні 1999 р - 6% (комунальних - 10%, відомчих -4,8%, сільських- 10,6%).

Заходами зниження і запобігання захворюваності на гострі кишкові інфекції є систематичний бактеріологічний та санітарно-хімічний контроль за якістю питної води.

У 2002 році Держсанепід-службою України досліджено 227038 проб на санітарно-хімічні та 321867 проб на бактеріологічні показники. Відсоток нестандартних проб за санітарно-хімічними показниками склав 11,9 (у 1999р. -12,2), за бактеріологічними показниками - 5 (у 2001 р. - 5,4)

Найбільший відсоток нестандартних проб за санітарно-хімічними показниками зареєстровано в Дніпропетровській (16,9), Запорізькій (20), Кіровоградській (20,2), Луганській (24,2), Рівненській (15,7), Сумській (16,4), Херсонській (15,3) областях; за бактеріологічними - в Закарпатській (10,6), Луганській (8,6), Тернопільській (10,8) областях.

Якість питної води з комунальних водопроводів в цілому по Україні дещо краща, ніж відомчих (4% відхилень від санітарно-гієнічних нормативів проти 5,4%). В окремих регіонах ці показники перевищують середньостатистичні від двох до п'яти разів. Так, по комунальних водопроводах найбільший відсоток нестандартних проб за мікробіологічними показниками в Тернопільській (в 2,5 разу), Луганській, Закарпатській областях (у 2 рази). По відомчих водопроводах найвищий рівень бактеріального забруднення питної води відмічається в Закарпатській (24%), Тернопільській (14%), Вінницькій (10%) областях та м. Севастополі (12%).

За 8 місяців поточного року здійснено 30330 обстежень водопровідних споруд, грубі порушення санітарного законодавства виявлені при 3460 (11,4%) обстеженнях (на рівні минулого року), а саме: в Закарпатській (24,1%), Харківській (19,2%), Івано-Франківській (17,9'%), Полтавській (17,4%), Хмельницькій (17,2%) областях. На бактеріологічні показники досліджено 205,1 тис. проб питної води, відхилення від стандарту встановлено у 8221 (4,0 %) пробі, що на рівні показника минулого року -3,9 %, V Тернопільській, Закарпатській, Луганській областях показник забруднення питної води вище середнього по державі.Високий ступінь мінералізації питної води, особливо підземних вод, який спостерігається в південній частині України, збільшує кількість захворювань на хвороби шлунково-кишкового тракту, у тому числі на гастрити, жовчно-кам'яну та сечокам'яну хвороби. Якість води у Карпатському, Дніп-ровсько-Придніпровському регіонах, на Поліссі та в деяких інших місцевостях України, де спостерігається нестача мікроелементів (І, Zn, Cu, F тощо), також впливає на виникнення і перебіг хвороб.


Реферати!

У нас ви зможете знайти і ознайомитися з рефератами на будь-яку тему.







Не знайшли потрібний реферат ?

Замовте написання реферату на потрібну Вам тему

Замовити реферат