Фізіолого-гігієнічні значення харчування. Режими харчування

Основою всіх життєвих процесів організму людини є постійний обмін речовин між організмом і навколишнім середовищем. Із дов¬кілля людина споживає кисень, воду і харчові продукти. Роль їжі полягає в поповненні енергії і тканинних елементів, необхідних для росту, розвитку і функціонування організму, забезпечення обмінних процесів, нормального стану здоров'я і працездатності. Саме завдя¬ки харчуванню забезпечується безперервність перебігу двох проти¬лежних і взаємопов'язаних процесів асиміляції і дисиміляції.

У різні історичні часи склад їжі й характер харчування зміню¬вались залежно від розвитку виробничих сил суспільства, клімато-географічних умов, напрямку господарської діяльності тощо. Ха¬рактер харчування населення формувався поступово залежно від економічного і культурного рівня розвитку країни з урахуванням національних звичаїв і особливостей.

Продукти харчування є рослинного і тваринного походження. Найбільш розповсюджені продукти рослинного походження: злакові й продукти їх переробки, овочі, фрукти, ягоди, гриби. До продуктів тваринного походження відносять м'ясо, рибу, яйця, молоко і мо-лочні продукти. Харчовий раціон людини складається із харчових продуктів, які містять білки, жири, вуглеводи, вітаміни, мінеральні солі і в достатній кількості воду. Поєднання харчових продуктів у раціоні повинно бути в такій кількості, щоб воно забезпечувало всі фізіологічні потреби організму.

Харчування є основною біологічною потребою людини. Уза¬гальнюючи свої уявлення про роль харчування, видатний російсь¬кий фізіолог І.П. Павлов зробив висновок, що " .їжа уособлює со¬бою життєвий процес в усьому його об'ємі - від найелементарні¬ших фізіологічних властивостей організму . аж до найвищих проявів людської натури".

Неправильне харчування впливає на розвиток організму, зни¬жує його захисні сили, може бути причиною багатьох хвороб. В.І. Смоляр вважає, що більше ніж половина випадків передчасної смерті (до 65 років) чоловіків і жінок в Україні зумовлена хвороба¬ми, у виникненні яких харчування відіграє важливу роль.

Порушення харчування вважають факторами ризику в розвит¬ку захворювань серцево-судинної системи, в тому числі й атеро¬склеротичного процесу. Наукові дані засвідчують зв'язок між не¬правильним харчуванням, захворюваністю і смертністю від найбільш поширених хвороб, насамперед серцево-судинних, багатьох форм раку, жовчно-кам'яної хвороби, ожиріння, подагри, цукрового діа¬бету. Доведено, що поширення багатьох дегенеративних захворю¬вань пов'язана з надмірним споживанням калорій за рахунок про-стих вуглеводів, жирів тваринного походження та недостатнім над¬ходженням вітамінів, поліненасичених жирних кислот, харчових волокон, їжа може бути також причиною і фактором передачі різних захворювань інфекційної і неінфекційної природи.

Можна виділити п'ять груп захворювань, які прямо чи опосе¬редковано пов'язані з харчуванням:

1. Аліментарні захворювання, зумовлені дефіцитом або над¬лишком компонентів їжі.

2. Хвороби недостатнього або надмірного харчування, що роз¬виваються як ускладнення на фоні виснажливих хвороб (хірургіч¬них, інфекційних, онкологічних тощо).

3. Захворювання багатофакторної природи, які часто розвива¬ються на фоні генетичної схильності, наприклад атеросклероз, по¬дагра, гіпертонічна хвороба, онкозахворювання тощо.

4. Захворювання, які передаються аліментарним шляхом (де¬які інфекції і гельмінтози, харчові отруєння).

5. Харчова непереносимість - атипові реакції на їжу, наприк¬лад харчова алергія, ідіосинкразія.

Функції їжі. їжа як перша життєва потреба людини виконує ряд функцій, найголовнішими з яких можна назвати три:

1. Енергетична - забезпечення організму енергією.

2. Пластична - відновлення і синтез клітинних компонентів замість зруйнованих внаслідок процесів дисиміляції.