Математика - відкриття впродовж століть
Створення логарифмів - це перший істотний крок, зроблений людиною для спрощення дій над числами. Проте логарифми лише на початку могли помітно полегшувати обчислення. Із зростанням обсягу матеріального виробництва кількість обчислень зростала швидкими темпами. Потрібне було принципово нове вирішення проблеми. Таким вирішенням було винайдення швидкодіючих електронних обчислювальних машин.
Язык алгебры - уравнение. "Чтобы решить вопрос, относящийся к числам или к отвлеченным отношениям величин, нужно лишь перевести задачу с родного языка на язык алгебраический", - писал великий Ньютон в своем учебнике алгебры, озаглавленном "Всеобщая арифметика". Как именно выполняется такой перевод с родного языка на алгебраический, Ньютон показал на примерах.
Перельман Я. Занимательная алгебра.- М.: Триада-Литера, 1994.- 200 с.: ілюстр.Алгебру часто називають "арифметикою семи дій". При цьому мають на увазі, що до чотирьох загальновідомих математичних операцій вона додає три нові: піднесення до степеня, добування кореня та логарифмування. Саме про них і йдеться в цій книжці, написаній зрозуміло і захоплююче. В ній є задачі з незвичайними сюжетами, цікаві екскурси в історію математики, несподіване застосування алгебри на практиці. Прочитавши книгу, ти довідаєшся про біографію стародавнього математика Діофанта, написану на його гробниці у вигляді математичної задачі, та про відомі "діофантові рівняння", навчишся мистецтву відгадування числа, дізнаєшся про "алгебраїчні комедії", задачу Ейлера, яка справила на молодого письменника Стендаля велике враження. Ти зможеш зробити обчислення, яке допоможе найкраще виготовити паперового змія, звести будинок, обгородити дачну ділянку, і почерпнеш для себе ще багато цікавого і корисного.
Перельман Я. Занимательная арифметика: Загадки и диковинки в мире чисел / Оформ. Худож. А. Бондаренко, М. Железнякова.- М.: Изд-во Русанова, 1994.- 205 с.: ил.- (Сер. "Занимат. Наука").
Розповіді чудового популяризатора науки Я.І. Перельмана присвячено арифметиці - одному з найдавніших розділів математики. Книжка написана в 20-х роках минулого століття, але ще й сьогодні читається захоплююче. В ній зібрано багато надзвичайно цікавих відомостей, задач, правил, історій про цифри і нумерацію, про числа-гіганти і числа-карлики, про різні системи числення (двоїчну, троїчну, п'ятиричну, семиричну, десятиричну, дванадцятиричну), про арифметичні парадокси, про своєрідний музей виняткових чисел ("арифметичну кунсткамеру"), арифметичні фокуси (фокуси без обману) та багато іншого. Ти зрозумієш, наскільки великий мільйон, порахуєш, скільки кілометрів ти вже пройшов і скільки разів здійснив кругосвітню подорож, і хто подорожує, стоячи на місці.
Немногим известно, что 12 - старинный и едва не победивший соперник числа 10 в борьбе за почетный пост основания общеупотребительной системы счисления. Хорошо ли, что в борьбе между дюжиной и десяткой победила последняя? Конечно, сильными союзницами десятки были и остаются наши собственные руки с десятью пальцами - живые счетные машины. Но если бы не это, то следовало бы, безусловно, отдать предпочтение 12 перед 10. Гораздо удобнее производить расчеты по двенадцатеричной системе, нежели по десятичной.
Свечников А. Путешествие в историю математики, или Как люди учились считать / Худож. С. Михайлов.- М.: Педагогика-Пресс, 1995.- 167 с.: ил.
В І в. нашего летосчисления в Индии стали записывать дроби так же, как это делают теперь, но без дробной черты. Уже в то время индийцы знали все правила действий с обыкновенными дробями. Им мы обязаны развитию идеи обыкновенных дробей. Первым, кто применил ныне принятую запись дробей с разделительной дробной чертой, стал итальянский математик Фибоначчи. В Древней Руси дроби называли долями, а затем ломаными числами. Отдельные дроби называли весьма своебразно:1/2 - половина, или полтина,1/4 - четь… Еще в XVII в. дроби записывали при помощи славянского алфавита и только в XVIII в. перешли на современные цифры.
Користуватися основами математики для нас стало звичним, і ми забуваємо, що колись люди нічого цього не знали, і їм треба було відкривати початки математики. Саме про це і нагадує нам книжка. Ти довідаєшся, як часто невідомі, але геніальні наші предки створювали основні розділи і поняття з початкової математики. Їхні відкриття підхоплювали інші, розвивали, вдосконалювали, і так вони поширювались по всьому світу. Адже мова математики - міжнародна: вона належить всьому людству.
Древние греки, ознакомившись с накопленными ранее сведениями по геометрии, пришли к выводу, что их надо упорядочить, т.е. изложить последовательно одно утверждение за другим и каждое из них доказать. Наиболее совершенной оказалась работа "Начала" Эвклида (365-300 до н.э.).
У книжці ти прочитаєш про найважливіші відкриття в галузі елементарної математики. Це зародження лічби в давнину, різноманітних систем числення, числа і дроби, метрична система мір, міри часу, історія арифметичних дій, абак і рахівниця, біля джерел геометрії, як алгебра