Статистичне вивчення складу населення

Групування виступають, як першооснова характеристики складу населення. Насамперед, вони зв'язані з дією загальних методичних принципів – типологічних, структурних, аналітичних.

Найважливіші принципи при побудові групувань населення:

-найбільш детальний перелік груп доречний, якщо дана характеристика представлена автономно, без комбінації з іншими ознаками. Таке групування населення за віком, груповання зайнятих по професіях з детальним переліком професій;

-у випадку комбінаційних угруповань застосовуються укрупнені інтервали для запобігання надмірного дроблення матеріалу;

-деякі ознаки використовуються як наскрізні, тобто вони беруть участь майже у всіх комбінаційних угрупованнях складу населення. Це стать, вік, освіта (часто), а також розподіл населення на міське і сільське;

-у рядах розподілу значення атрибутивних ознак даються по можливості в ранжованій послідовності;

-для забезпечення порівнянності даних зберігаються, наскільки це можливо і доцільно, схеми групувань попередніх переписів населення або вони представлені у вигляді, зручному для приведення до зіставлення шляхом укрупнення інтервалів;

-використовуються єдині групування при розробці даних по різних територіях країни;

-при зміні з часу проведення попереднього перепису адміністративних границь якої-небудь території інформація про це дається у вигляді примітки, і дані наводяться в двох варіантах – у перерахуванні на єдині границі й у межах границь відповідних років.

Більшість групувань включає розмежування на міських і сільських жителів. Це один з найбільш динамічних та інформаційноємких показників. Він реагує на будь-які соціальні, економічні, політичні події і процеси в суспільстві.

3. Методи вивчення динаміки складу населення.

Склад населення кожної території на кожний даний момент часу формується як у процесі природної зміни поколінь, так і під впливом комплексу соціально-економічних факторів.

Він змінюється по наступних причинах: народжуються, підростають і включаються до складу визначених груп нові покоління; ідуть з життя старші покоління; відбуваються міграційний приплив і відтік жителів; має місце соціальна й економічна мобільність, у ході якої людина може змінити освіту, професію, рід занять, кваліфікацію, місце роботи; може змінюватися мовна приналежність.

Розрізняють характеристики особистості по ступені їхньої мінливості в часі. Жорстко й однозначно закріпленими є тільки стать, місце і дата народження, соціальне походження. Є характеристики, що міняються дуже рідко, наприклад національність. Соціально-економічні характеристики можуть бути піддані досить частим, кількаразовим і масштабним змінам, особливо на більш ранніх етапах життєвого циклу особистості і при вступі в пенсійний вік.

У залежності від можливих змін складу населення в статистику використовуються різні способи моделювання типових структур населення, дослідження впливу факторів і прогнозування складу населення на перспективу.

Вихідним моментом дослідження зміни складу населення виступають визначення найбільш істотних факторів і їхня класифікація. Фактори можуть мати специфіку в залежності від того, у якому розрізі аналізується склад населення, які категорії населення і який історичний етап розвитку досліджується.У першу чергу, розмежовуються демографічні, соціальні, економічні, політичні, правові, морально-психологічні, ідеологічні, етнічні фактори.

До демографічних факторів відносяться: народжуваність і смертність населення, його міграція, шлюбність, розлученість, дроблення й укрупнення родин. Демографічні процеси переводять структуру населення в новий стан: складаються інші пропорції між різними категоріями населення, міняються їхнє розміщення по території, ступінь їхньої однорідності, типові середні параметри.