Особливості державного стимулювання продажу продукції

Ясна річ, що об'єктом лізингу буває як рухоме, так і нерухоме майно. Якщо відбувається лізинг нерухомості, лізингодавець бу¬дує або купує за свій рахунок чи в кредит нерухомість з доручен¬ня лізингоотримувача і передає останньому право користування майном у комерційних або виробничих цілях. Як і угоди з рухо¬мим майном, ці контракти укладаються на строк менший або та¬кий, що дорівнює амортизаційному періоду об'єкта. Орендар не¬се всі ризики, витрати й податки під час дії контракту.

У лізингу беруть участь такі об'єкти:

• власник майна, який надає його в користування на умовах лізингової угоди, тобто лізингодавець. Як такий можуть виступа¬ти: а) установи банку, у статуті яких передбачено цей вид діяль¬ності; б) фінансова лізингова фірма, яка створюється спеціально для проведення лізингових операцій, тобто спеціалізована фірма, головною, а здебільшого і єдиною функцією якої є оплата лізин¬гового майна, тобто фінансування угоди; в) спеціалізована лі¬зингова фірма, яка на додачу до фінансового забезпечення уго¬ди бере на себе виконання комплексу послуг нефінансового ха¬рактеру: технічний огляд та ремонт обладнання, консультації з його використання тощо; г) будь-яка фірма або організація, для якої лізинг не є основною діяльністю, але його не заборонено статутом, і фірма має джерела фінансування для проведення лі¬зингових операцій;

• користувач майна - лізингоотримувач, яким може бути будь-яка юридична особа незалежно від форми власності;

• продавець майна, тобто постачальник, яким теж може бути будь-яка юридична особа: виробник майна, посередницька орга¬нізація тощо.

Фахівці з питань лізингу вважають, що в класичній лізинговій взаємовідносини між суб'єктами будуються за такою схемою: майбутній лізингоотримувач, якому потрібні певні види майна самостійно вибирає постачальника, який має таке майно. Оскільки лізингоотримувачеві бракує коштів та він не може отримати кредит для придбання майна у власність, він звертається до майбутнього лізингодавця з проханням узяти участь в угоді. Участь лізингодавця полягає в тому, що він купує це майно у виробника або іншого власника і передає його лізингоотримувачеві в тимчасове користування на визначених лізинговою угодою умовах.

Коли й лізинговій фірмі бракує власних коштів для проведен¬ня лізингових операцій, вона може залучати їх з інших організа¬цій. Така операція має назву лізингу з додатковим залученням коштів. Орендодавець бере довгострокову позичку в одного чи кількох кредиторів на суму до 80% вартості активів, що здаються в оренду. При цьому орендні платежі та обладнання є забезпе¬ченням позички.

Часто трапляється також так званий лізинг із поверненням. У підприємства є обладнання та споруди, але не вистачає коштів для виробничої діяльності. Тоді воно продає це обладнання та інше майно лізинговій фірмі, а та, у свою чергу, здає його в лі¬зинг тому самому підприємству. У такий спосіб підприємство здобуває грошові кошти, якими воно може скористатися для ви¬робничої діяльності.

В економічно розвинутих країнах до такого лізингу вдаються й тоді, коли підприємство має низький рівень прибутковості і не може скористатися пільгами щодо прискореної амортизації та податку на прибуток. Воно складає лізингову угоду, лізингова фірма отримує такі пільги, а натомість зменшує ставку орендних платежів.

За характером лізингових платежів лізинг поділяється на такі види: а) лізинг з грошовим платежем, якщо всі платежі відбуваю¬ться в грошовій формі; б) лізинг з компенсаційним платежем, ко¬ли платежі відбуваються у формі поставки товарів, які виробляю¬ться на даному обладнанні, або у формі виконання зустрічних послуг; в) лізинг зі змішаним платежем, коли поєднуються обид¬ва ці види лізингу.Фахівці з питань лізингу відзначають такі переваги цієї діяль¬ності на ринку майна, які роблять лізинговий маркетинг в Україні надзвичайно ефективним та перспективним:

• за умов лізингу відбувається 100-відсоткове кредитування, немає необхідності негайно платити гроші за покупку. За використання звичайного кредиту для купівлі обладнання підприємс¬тво близько 15% вартості покупки сплатило б за рахунок власних коштів. За умов лізингу контракт укладається на повну вартість поставки майна, але виплата орендних платежів починається піз¬ніше. Цей часовий лаг дає змогу підприємству мати в своєму роз¬порядженні тимчасово вільні кошти, які використовуються на розширення виробництва;

• укласти лізинговий контракт значно простіше, ніж отримати банківську позичку. Особливо це стосується малих та середніх підприємств. Деякі лізингові компанії в економічно розвинутих країнах навіть не вимагають від орендаря додаткових гарантій, оскільки надійним забезпечення контракту є обладнання та інше майно, що здається в оренду;