Система маркетингових комунікацій у внутрішньому середовищі підприємства

Регулярні, але не часті відвідини керівництвом підлеглих, на яких можна розповісти новину, проконтролювати робочий процес, поспілкуватись, дати вказівки.

Організація двостороннього зв'язку: керівник « підлеглий, який дасть змогу підлеглому відчути власну необхідність і впевненість у вирішенні деяких питань, а керівникові - зайвий раз отримати певну новину, дізнатися про справи в колективі та більш точно надати вказівку і проконтролювати її виконання.Філософія пропаганди також спрямована на двосторонні відносини. Але пропаганда у внутрішньому середовищі підприємства не обов'язково повинна бути спрямована від керівника (що є виробником вищеназваного товару) до підлеглого (що є споживачем такого товару). Пропаганда поширюється в основному серед працівників одного рівня, або, якщо і різних, то не підпорядкованих один одному. Методом поширення пропаганди є так звані “чутки”, які можуть бути “посіяними” навмисно або виниклими стихійно відносно негласних вказівок щодо сприйняття інформації від того чи іншого керівника або підлеглого. Наприклад: Сидоров розповів своєму приятелю з сусіднього відділу про те, що коли керівник Петров обіцяє виконати те чи інше прохання підлеглого, проходить два тижні. Тому приятель Сидорова буде знати, що його прохання буде задоволено також не одразу, а через тиждень або два. При розмові з керівником Петровим він вже буде знати, що йому необхідно підсилити у власному повідомленні для того, щоб прохання швидше задовольнилося, або не сподіватися на його швидке задовільнення.

Другим прикладом може слугувати те, що керівник Петров розповів своєму приятелю - керівнику про те, що при розмові з Сидоровим він побачив, що той говорить неправду, або не зовсім розуміє його доручення. Тоді приятель Петрова буде знати, що при надсиланні вказівки до Сидорова необхідно користуватись більш простими фразами, декілька разів перепитати, чи зрозумів і проконтролювати виконання завдання.

Третім прикладом може слугувати те, що Сидоров розповів своєму приятелю із сусіднього відділу про те, що керівник Петров (у підпорядкуванні якого знаходиться приятель Сидорова) вчора викликав до себе підлеглого і мав з ним сувору розмову стосовно невиконання його розпоряджень. Приятель Сидорова в такому випадку зрозуміє, що треба більш уважно ставитись до розпоряджень власного керівника.

Таких прикладів може бути багато, бо вони залежать від життєвих ситуацій на підприємстві.

Серед заходів стимулювання збуту інформації можна виділити такі, що суттєво впливають на ефективність її сприйняття:

Матеріальне або моральне підкріплення повідомлення (розповсюдження).

Сервіс, а саме швидка “доставка” повідомлення (розпорядження) безпосередньо до споживача.

Гарантійне обслуговування повідомлення (розпорядження).

Матеріальне або морадьне підкріплення повідомлення означає, що іноді для підвищення ефективності його сприйняття необхідно надавати повідомлення чи розпорядження не просто у “голому” вигляді, наприклад: “… керівникам структурних підрозділів академії скласти графіки відпусток працівників і надати їх до організаційно-виховного департаменту до 01 січня 2000 року”, а додати таку фразу: “Ті, що не виконають розпорядження у встановлений термін будуть нести повну відповідальність за те, що працівники академії не отримають вчасно відпускні”.

Залежно від ситуації розпорядження, накази, повідомлення можна підкріплювати як приємними засобами для працівників (обіцянка підвищити заробітну платню, виплати премії, виділення путівки на відпочинок, оголошення подяки та ін.), так і неприємними засобами (обіцянка зниження заробітної платні, винесення догани, звільнення, матеріальної відповідальності та ін.).

Сервіс означає безпосередню “доставку” розпорядження, наказу до виконавця. Така “доставка” може виконуватись через електронну пошту, працівниками канцелярії, безпосередньо керівником при персональній бесіді та при розмові по телефону, через довірену особу.

Для збільшення ефективності сприйняття розпорядження, його краще робити у письмовому вигляді і доставляти до споживача одразу, без затримки. Але інколи письмовий вигляд не потрібен, коли розпорядження або повідомлення не велике і немає високого ступеню значення. Застосування в такому випадку письмового вигляду розпорядження є передумовою збільшення бюрократії на підприємстві.