Суть та ознаки досконалої конкуренції

Джерело таблиці №6: Статистичний щорічник Львівської області за 1998 р., Львів, 1999 р. Державний комітет статистики. С. 184.

Можна зробити висновки, що у Львівській області є досить велика кількість фірм (у 1999 році: 647,836 тис. виробників сільськогосподарської продукції). Тому жодна з них не спроможна самостійно впливати на умови ринку (попит, пропозицію, ціну). Виробники сільськогосподарської продукції у Львівській області представлені у різноманітних формах. Протягом 1991 - 1999 рр. відбулися певні зміни в розмірах сільськогосподарських угідь. Валова продукція сільського господарства протягом 1991-1999 рр. у порівнянних цінах 1996 року дає нам повну картину стану сільського господарства у Львівській області.

Отже, сільське господарства у Львівській області задовольняє сім вище вказаних умов досконалої конкуренції, тому ця галузь найближче характеризує модель досконалої конкуренції.

Висновки

З точки зору функціонування ринку, “питомої ваги” на ньому виробників західні економісти розрізняють чотири досить несхожі ринкові структури: досконала конкуренція, монополістична конкуренція, олігополія, досконала монополія.

Під досконалою конкуренцією розуміють термін, який відповідає ринку, на якому жодна з фірм чи споживачів не є достатньо могутніми, щоб вплинути на ринкову ціну.

Досконала конкуренція існує за таких умов:

велика кількість ринкових агентів, фірм;

однорідність продукції;

мала частка контролю над цінами з боку фірм;

вільний вхід і вихід в галузі;

наявність і доступність ринкової інформації;

висока мобільність ресурсів;

раціональна поведінка ринкових суб'єктів.

3.Економісти розглядають ціни і випуск продукції у короткостроковому і довгостроковому періодах часу.

4.У короткостроковому періоді часу існує два підходи до визначення виробництва. Перший підхід: співставлення загального виторгу із загальними витратами. Другий підхід: співставлення граничного виторгу із граничними витратами. Існує три випадки, де у першому випадку фірма максимізує свій прибуток, якщо виробляє продукцію. У другому випадку мінімізує збитки, якщо виробляє продукцію. У третьому - фірма мінімізує збитки, якщо закриває підприємство.

5.У короткостроковому періоді, за першим підходом: прибутки фірми максимізуються за виробництва обсягу продукції, при якому загальний виторг перевищує загальні витрати на максимальну величину. Фірма мінімізує свої збитки, коли виробляє обсяг продукції, за якого загальні витрати перевищують загальний виторг на мінімальну величину. Якщо загальний виторг не перевищує загальних змінних витрат за будь-якого обсягу виробництва, фірма мінімізує збитки, призупинивши виробництво продукту.

6.У короткостроковому періоді, за другим підходом: фірма максимізує прибуток чи мінімізує збитки, вона повинна встановити такий рівень випуску продукції за якого граничні витрати дорівнюють ціні. Якщо ціна стає нижчою за мінімальні середні змінні витрати, конкурентна фірма мінімізуватиме свої збитки (припинивши виробництво). За жодного обсягу продукції фірма не може зменшити свої збитки порівняно з її загальними постійними витратами.