Проблеми і перспективи розвитку оптової та роздрібної торгівлі

• запобігання реалізації продукції, небезпечної для життя, здоров'я і майна громадян та навколишнього природного середовища;

• сприяння споживачеві у компетентному виборі продукції;

• створення умов для участі суб'єктів підприємницької діяльності у

міжнародній економічній, науково-технічній співпраці і міжнародній торгівлі. Об'єктом сертифікації є не торговельна діяльність, а продукція, призначена

для продажу.

Сертифікат якості - один з найбільш поширених супровідних документів,

які засвідчують якість товару, що поставляється, містить показники якості,

технічні характеристики, передбачені договором. Видається, як правило,

підприємством-виробником або експортером. Складається в декількох

примірниках, з яких один направляється з вантажем, другий пред'являється

разом з рахунком та іншими документами для оплати.

Сертифікат відповідності - документ, виданий спеціально уповноваженим на це органом (таким органом є Держстандарт України), який засвідчує, що продукція або послуга належно ідентифікована і відповідає конкретному стандарту або іншому нормативному документу.

Патентуванню та сертифікації притаманні, як і ліцензуванню негативні

риси, головним чином, з боку державних органів, які їх здійснюють. Так, процедура патентування в нас дуже громіздка, включає в себе подання 8-10 інших документів, що може визвати зловживання і хабарництво з боку державних податкових органів.

Щодо сертифікації, що за кордоном, як правило, існує система визнання стандартів інших країн. До того ж сама процедура сертифікації займає не 2 місяці, як в Україні (це якщо подані документи відповідають усім вимогам), а до 10 днів.Що стосується перспективних напрямків оптової та роздрібної торгівлі, то майбутнє, на мою думку, за електронною комерцією.

Електронна комерція — це будь-яка форма ведення бізнесу, в якій взаємодія між сторонами відбувається за допомогою електронних засобів.

Придбання товарів та послуг в системі електронної комерції відбувається наступним чином: підприємство встановлює постійно працюючий комп'ютер— сервер з виходом до Іп1егпеі і спеціальне програмне забезпечення (створює так званий віртуальний магазин). На екрані комп'ютера потенційний клієнт бачить рекламне оголошення з декількома варіантами вибору. Вибір одного з них веде до сторінки з іншою інформацією на екрані і так далі. Клієнт має можливість розглядати товар в трьох проекціях, отримувати додаткову інформацію та робити замовлення.

Електронний магазин — це адреса в Іпіегпеі, за якою підприємство рекламує і продає товари або послуги іншим користувачам мережі. Електронний магазин—

це об'єднання двох складових: комп'ютерних даних та електронного розташування цих даних з метою ведення бізнесу в мережі Іп1егпе1.

3 точки зору руху товарів і послуг, знайомства з ними потенційних покупців (в даному випадку це частина покупців, що мають доступ до Іпіегпеі) електронні магазини виконують ті ж функції, що і звичайні види реклами. Однак на відміну від них електронний магазин не припиняє свою діяльність після того, як до нього зникне інтерес, який відбувається, наприклад, з газетною рекламою). Він буде працювати незалежно ні від чого, пропонуючи свої послуги стільки часу, скільки запланує продавець, не обмежуючи відвідувачів часом перегляду. Електронні магазини також пропонують інтерактивні засоби спілкування з покупцем, які базуються на мультимедіа-технологіях, включаючи обробку замовлень.