ІНФОРМАЦІЙНІ ЗНАКИ ТА ЇХНЯ КОМУНІКАТИВНА РОЛЬ

Штриховий код (інакше штрих-код) є знаком, що його засто¬совують для автоматизованої ідентифікації та обліку інформації про товар. Його наносять на транспортну або споживацьку упа¬ковку багатьох імпортних і вітчизняних товарів, оскільки наяв¬ність штрихового коду на упаковці товару є обов'язковою умо¬вою його експорту. Брак штрихових кодів значно погіршує конкурентне становище українського виробника такого товару: його не можна реалізувати за кордоном і все складніше реалізу¬вати в нас, бо переважна більшість солідних торговців уже не відмовиться від автоматизованого обліку,

Штрих-коди виконують, крім своїх основних функцій інфор¬мативного та ідентифікаційного характеру, іще кілька допоміж¬них: оперативне керування процесами транспортування, збільшення швидкості й культури обслуговування покупців, інформативне забезпечення маркетингових досліджень. ( І 3 погляду маркетологів, можна назвати такі переваги використання штрих-кодування:

Для виробників — це можливість повної автоматизації про-I? обліку, сортування і складування виготовленої продукції, 1КУ товарних запасів, процесів формування замовлень торгових організацій;

• для оптових посередників — це автоматизація приймання _ варів згідно із супровідними документами, обліку й контролю товарних запасів на складі, значне прискорення оформлення документі

• для транспортних організацій — прискорення приймання здачі товарів

• для роздрібних продавців — прискорене приймання товарів за якістю та асортиментом, автоматизований облік і контроль товарних запасів у магазині, автоматизація складування, контроль за збереженням товарів, забезпечення оптимальних строків попо¬внення товарних запасів.

Перші спроби розробки універсальної автоматизованої систе¬ми ідентифікації товарів почалися ще в 60-х pp. у США і Канаді за допомогою кодів «UPC». 1977 року з ініціативи 12 європейсь¬ких держав було створено Європейську асоціацію товарної нуме¬рації «EAN» та розроблено європейський стандарт товарної нумерації і символьного маркування, який став міжнародним. Система «EAN» є універсальною. У рамках цієї системи розроблено й запроваджено в багатьох країнах стандарт електронного обміну даними (EANCOM).

Штрих-коди мають вигляд чорних і світлих ліній різної товщини (штрихи та пробіли), що їх зчитує скануючий пристрій, котрий передає інформацію на комп'ютер.

Штрих-коди поділяються на два види: європейський «EAN» І американський «UPC». Ці коди є найпоширенішими. Коди «EAN» підрозділяються на три типи: EAN-8, EAN-13 і EAN-14.

Структура цих кодів складається з коду країни, де перебуває банк даних; коду організації — виробника або продавця; коду ін¬формації про товар; коду упаковки товару (тільки для системи EAN-14) і контрольної цифри. ч

С Компонентні знаки призначаються для інформування про добавки, які додаються з різною метою до продукції харчової промисловості, або про якісь важливі компоненти, що входять до складу інших товарів.Найчастіше трапляються компонентні знаки, позначені літерою «Е» і три або чотиризначним цифровим кодом.

Усі харчові добавки поділено на функціональні класи залежно від технологічних функцій (за міжнародною системою кодування харчових добавок «INS»):

Е 100 — Е 182 — барвники;

Е 200 і вище — консерванти;

Е 300 і вище — антиокиснювачі, так звані антиоксиданти, які зменшують швидкість окиснення продуктів харчування;

Е 400 і вище — стабілізатори, що зберігають задану консисте¬нцію харчових продуктів;