Оцінка ринкових можливостей цін
Згідно з територією дії розрізняють поясні, національні, світові ціни.
Є також ціни вихідні (базисні, пропозиції), прейскурантні, вироб¬ництва, пільгові.
Багатоманітність цін у багатьох випадках залежить не від конк¬ретного виду товару, а від характеру купівлі-продажу, від ситуації на ринку. Наприклад, цукор може продаватись за біржовою (оптова тор¬гівля) і роздрібною ціною (для населення).
Біржова — це ціна на товари, що реалізуються у по¬рядку біржової торгівлі. Вона є важливим і досить достовірним дже¬релом інформації про рівень і динаміку цін на відповідні товари. При визначенні біржової ціни враховують усі угоди між продавцями і по¬купцями кожного дня на біржових зборах, позабіржові угоди, що за¬реєстровані на біржі, а також усі заявки про пропозицію товарів і про попит на них. Вони надходять від брокерів або від учасників зборів. Ці дані уважно вивчаються, враховуються попит і пропози¬ція, запропоновані ціни. І котирувальна комісія визначає ціну товару на відповідний день. В окремих випадках можуть встановлюватися верхня і нижня межі ціни. Інформація про біржові ціни публікуєтьсяв бюлетенях товарних бірж, у періодичних (щоденних, щомісячних тощо) котировках.У країнах з ринковою економікою широко використовуються внутрішньофірмові трансфертні ціни. Вони застосовуються при обміні товарами і послугами у межах міжнародних монополій. Об'єк¬тивною основою існування таких цін є розвиток виробничої коопе¬рації всередині монополії. Внутрішньофірмові ціни використовують¬ся при поставках деталей, вузлів, агрегатів, комплектуючих виробів. Як правило, відомості про такі ціни обмежені, оскільки є комерцій¬ною таємницею, їхній рівень значно відрізняється від цін, що вико¬ристовуються, коли така продукція поставляється як запасні частини.
Населення купує товари за роздрібними цінами у магазинах і підприємствах громадського харчування.
Роздрібна ціна формується виходячи з витрат виробництва і обо¬роту товарів, прибутку виробничих об'єднань, підприємств і торго¬вих збутових організацій.
В умовах становлення ринкової економіки існують державні роздрібні, ціни сільськогосподарського ринку, ціни кооперативної торгівлі, ціни різноманітних комерційних структур.
Великі партії товару реалізуються оптовикам за цінами виробництва. Така ціна дорівнює сумі всіх виробничих і маркетингових витрат плюс середній прибуток на весь авансований капітал. Ціна ви¬робництва в деяких країнах ринкової економіки становить 40-60 від¬сотків від роздрібної ціни.
Ціна за способом формування. В умовах ринкової економіки більша частина цін формується в умовах вільної конкуренції, тобто під впливом співвідношення по¬питу і пропозиції. Такі ціни можна розглядати як конкурентн.
Серед конкурентних цін можна виокремити ціни, які встановлю¬ються для завоювання лідерства на ринку. Окремі підприємці мо¬жуть свідомо піти на зниження цін нижче, ніж ринкові, щоб пере¬могти своїх конкурентів. Однак це явище не може бути тривалим. І до таких заходів вдаються тільки ті підприємці, що мають, як ка¬жуть, «запас міцності», що грунтується на передовій техніці, техно¬логії, значних фінансових ресурсах.
Ринкова економіка не може повністю уникнути монопольних цін. Це, як правило, ціни, що встановлюються монополістами на рівні, вищому, ніж ціни виробництва. Монополії встановлюють, як прави¬ло, більш високі ціни збуту своїх товарів і більш низькі ціни на прид¬бання товарів у інших фірм.
На противагу конкурентним цінам монопольні ціни встановлю¬ються в умовах відсутності вільної конкуренції. Монополістові вже не доводиться боротися за своє місце на ринку. Він сам має змогу визначати кількість товару і його ціну. А оскільки конкуренції не¬має, то немає й необхідності модернізувати виробництво та впрова¬джувати нові технології.
Держава з ринковою економікою прагне обмежити існування монопольних цін, розробляє для цього, як уже зазначалось, анти-монопольне законодавство. Проте усунути повністю монополію в усіх галузях господарства неможливо. В більшості випадків монопо¬лія зберігається за державою. Це підприємства зв'язку, які прива¬тизувати недоцільно, тому що це загрожує хаосом в такій важливій галузі. У державній власності залишаються, як правило, видобуток цінних металів, виробництво алкогольних напоїв, оборонна про¬мисловість.